www.pustomyty-rada.gov.ua

Останнім часом збільшуються обсяги зберігання зерна різних культур як у заготівельній системі (елеватори, хлібоприймальні підприємства), так і в системі вирощування (фермерські господарства, акціонерні об'єднання). Попри відмінності, ці системи об'єднує спільна мета: збереження зерна без кількісних втрат та зниження якості. Дотримання законів України «Про захист рослин», «Карантин рослин», про затвердження Регламенту зберігання зерна та продуктів його переробки Спостерігаються досить великі втрати при зберіганні зерна різних культур, через недосконалі технології, недостатню кількість сучасних зерносховищ, неналежний рівень їхнього оснащення. Призводить до значних втрат і зниження якості зерна в процесі зберігання - це шкідники хлібних запасів (комахи, кліщі, мишоподібні гризуни) Комірний і рисовий довгоносики, великий та малий борошняні хрущаки, горохова і квасолева зернівки, зерновий шашіль (точильник), рудий коротковусий і Суринамський мукоїди, зернова міль, млинова і південна комірна вогнівки, борошняний кліщ, хатня миша, сірий і чорний щури є найбільш небезпечними шкідниками зернових запасів.. Підраховано, що один жук комірного та рисового довгоно­сиків здатний за своє життя знищити 80 зернин. За оптимальних умов комірні шкідники мають високу плодючість і швидкий розвиток, досягають значної чисельності і ушкоджують зерно пшениці, рису, вівса, ячменю, кукурудзи, гречки, сорго, крупу перлову й борошняні вироби, насіння проса, олійних і бобових культур. Зерно погризене і пошкоджене набагато швидше уражається пліснявими грибами, які, проростаючи псують його, виділяючи при цьому шкідливі і канцерогенні речовини. Для приготування хлібопродуктів або на корм худобі не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно. Життєдіяльність комірних шкідників значним чином залежить від температурного режиму, вологості зерна і повітря. Напри­клад, для комірного довгоносика сприятливими є температура 20...28°С і відносна вологість повітря 75-90%. При температурі 5...10°С жуки припиняють живлення, за 3°С - впадають у заціпеніння, при 0°С і нижче - гинуть. Рисовий довгоносик більше теплота вологолюбний: сприятливою для нього є температура 26...31°С, а при 13°С і вологості зерна 10% розвиток припиняється. Зерно погризене і пошкоджене набагато швидше уражається пліснявими грибами, які, проростаючи псують його, виділяючи при цьому шкідливі і канцерогенні речовини. Для приготування хлібопродуктів або на корм худобі не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно.

Посівам озимих зернових загрожують мишоподібні гризуни.

Літньо-осінній період цього року був досить сприятливим за погодними та кормовими умовами для розвитку та накопичення мишоподібних гризунів в агроценозах. Мишоподібні гризуни — це численна група гризунів із класу ссавців. До них належать шкідники з родин мишей та хом’якоподібних (сірі полівки).

Щороку мишоподібні гризуни заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, соняшнику, ріпаку, і багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень. Живляться гризуни рослинною їжею і здатні до швидкого розмноження, що обумовлено коротким циклом розвитку багатьох видів, до того ж, вони є переносниками небезпечних для людей та свійських тварин . хвороб (туляремію чи інші небезпечні хвороби). Звичайна полівка з’їдає за добу соковитого корму 100-350% від маси свого тіла. Чинниками, які спричиняють загибель гризунів, є ранні (до снігу) морози, утворення льодової кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу і заливанням нір, посушлива весна і літо. У безсніжні зими миші свої гнізда заглиблюють. Історичний погляд на проблему боротьби з мишоподібними гризунами свідчить про те, що відомі в Європі з 18 століття "мишачі напасті" були найбільш спустошливими в часи економічних потрясінь. Нині ж, коли землі в господарствах району залишаються незораними, слід чекати зростання чисельності гризунів. На території Львівської області поширено 3 види мишей —хатня повсюдно , лісова "у лісах та лісосмугах" і польова полівка, водяна полівка. На присутність водяної полівки (зустрічається у нас на присадибних ділянках) вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см. Викиди землі з нір водяної полівки дуже схожі на кротовини, але, на відміну від них, не тягнуться рівним рядочком, а розподілені по площі нерівномірно, форма у них не конічна (як у крота), а приплюснута. Серед полівок найбільш поширені й чисельні сіра "звичайна" та гуртова. Крім того, у сірої полівки малята стають статевозрілими вже через 16-22 дні, а в гуртової - через 50 — 60 днів після народження. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, сіра полівка зимує у скиртах соломи й сіна розмножується протягом теплого періоду і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. За наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг, полівки в полях розмножуються і взимку під снігом. Під снігом живляться сходами озимих зернових. Захист посівів озимих с/г культур, багаторічних трав від мишоподібних гризунів починають з осені за наявності 3-5 колоній, навесні понад 5 колоній на гектарі. Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність мишей на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній нір на визначеній ділянці. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішими є агротехнічні: збирання без втрат врожаю, вчасна і якісна зяблева оранка. Оранку краще проводити з оборотом скиби на глибину 25-30см. При цьому гине близько 70-75% гризунів. Оскільки оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер. Особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих незораних угіддях і також ранньою весною провести заходи боротьби з мишоподібними гризунами. Для недопущення наростання чисельності мишоподібних гризунів рекомендуємо систематично проводити обстеження