www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Актуальна інформація

МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ ЩОДО ДОБРОВІЛЬНОЇ ЗГОДИ НА СЕКС

Друк

Зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що стосуються часткової реалізації положень Стамбульської конвенції та захисту від сексуального і домашнього насильства спричинили появу значної кількості міфів.

Серед них, зокрема, найпопулярнішим є міф про необхідність отримання письмової згоди від партнера на секс.

Зі слів очільника Львівської юстиції Тараса Греня, важливо знати правдиву інформацію, щоб не бути жертвою маніпуляцій.

Визначення у Законі

НЕПРАВДА

ПРАВДА

1.Згода на секс

Для добровільного сексу необхідна розписка партнера

В Законі про це не йдеться. Достатнім є отримання чіткої згоди партнера на секс, згода лише підтверджує той факт, що на початку акту особа була згідна на це.

2.Згвалтування партнера у шлюбі

Згвалтування у шлюбі не вважається злочином

В Законі визначено, що зґвалтування дружини (чоловіка) або іншої особи, з якою кривдник перебуває чи перебував у сімейних або близьких відносинах навпаки обтяжує відповідальність, а це від 5 до 10 років позбавлення волі

3.Що таке згвалтування

Згвалтування –це лише традиційний секс

Відповідно до Закону, зґвалтуванням вважаються будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої особи

4.Дія згоди на статевий акт у часі

Згода діє на весь перебіг статевого акту

НІ. Людина має право у будь-який час змінити думку. Якщо в процесі вам сказали «НІ»-залиште людину у спокої.

5.Захист від звинувачення у згвалтуванні

Буде складно захиститися від звинувачення у згвалтуванні

Діє презумпція невинуватості, тобто довести обставини та відсутність згоди повинна сторона обвинувачення(потерпіла особа та прокурор). Доказами можуть бути показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Враховуючи наведене, тепер зґвалтуванням вважатиметься "вчинення дій сексуального характеру, пов’язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи".

Україна приєднується до країн, де саме поняття «зґвалтування як злочину» пов’язана з концепцією добровільної згоди.

Аналогічне законодавство діє в окремих штатах США, в Австралії, Англії, Іспанії, Швеції. Саме таку концепцію передбачають документи ООН.

Нова концепція значно ефективніше захищає жертв зґвалтування, які боялися звертатись щодо цього.

Маємо шанс зруйнувати стереотип: "Навіщо звертатись, якщо нічого не можна довести, ще зроблять з мене винну/винного?".

 

Коротко про те, що не зміниться з 1 листопада при оформленні спадщини чи договорів дарування

Друк

Вже декілька років у ЗМІ поширюється інформація, що з 1 листопада громадяни будуть позбавлені можливості оформляти спадщину та укладати договори дарування. Хочемо  роз`яснити цю інформацію та спростувати її актуальність. І сьогодні, і з першого листопада громадяни зможуть без жодних перешкод  звертатися чи до державного, чи до приватного нотаріусів для оформлення спадщини та укладення договорів дарування без обмежень.

Джерела, які поширюють цю новину, посилаються на Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та постанову Кабінету Міністрів України 2013 року щодо проведення оцінки для цілей оподаткування, яка стосувалася реформування у сфері оціночної діяльності. Тобто, йшлося про те, що не буде оцінювачів, які повинні проводити оцінку майна при даруванні та спадкуванні.

Хочемо акцентувати увагу на тому, що ця постанова втратила чинність в серпні 2014 року, а особами,  які мають право визначати оціночну вартість є суб’єкти оціночної діяльності, які відповідають кваліфікаційним вимогам і мають відповідний сертифікат.

Діюче законодавство не передбачає обов’язковості проведення незалежної оцінки майна у випадку спадкування або дарування.

Слід зазначити, що порядок оформлення договорів дарування та оформлення спадщини регулюється Цивільним кодексом України, зміни до якого не вносилися, відповідно, жодних проблем при  укладенні та оформленні зазначених договорів у громадян не повинно виникати.

 

Поняття «економічний булінг»: що це таке та що в поведінці видає жертву булінга або агресора

Друк

Із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися майже 70% дітей. Найголовніша проблема булінгу – мовчання та відчуття безпорадності. Той факт, що про булінг зараз говорять відвертіше, дає надію, що ситуація з цькуванням може зрушитися з місця у бік більшого розуміння та активних дій.

Зупинимось на такому різновиді  булінгу як економічний булінг. В чому він проявляється?

Економічний булінг  – це крадіжки, пошкодження чи  знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

Розглянемо одну із ситуацій. Одна з учениць Львівської школи розповідає: коли я перейшла до нової школи, я стикнулась із таким явищем як булінг.

Мені було важко знайти спільну мову із своїми однокласниками. Через зміну обстановки, нову школу я була доволі мовчазна і ні з ким не спілкувалась. Дуже часто під час уроків або після школи мої речі викидали у вікно, просто кидалися  ними, рвали мої книги тощо. Батькам доволі часто доводилось купляти мені новий портфель чи вносити плату за пошкоджені книги…

Тарас Грень – очільник Львівської юстиції розповідає про те, що більшість з нас навіть не здогадується, що вони є або жертвою, або навіть агресором , власне, економічного булінгу. Адже, хто з нас, хоч і жартома, але псував особисту річ однокласнику?

ВАЖЛИВО ЗНАТИ: структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

  • переслідувач;
  • жертва;
  • спостерігач.

Зупинимось на рисах учнів, схильних ставати переслідувачами:

  • в них сильна потреба панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
  • їх поведінка зухвала та агресивна в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
  • в них відсутнє співчуття до своїх жертв;
  • якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу також мають свої характеристики:

  • вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
  • вони часто тривожні, невпевнені в собі;
  • вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
  • вони часто не мають жодного близького друга та легше знаходять мову з дорослими, ніж із однолітками;
  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

ПАМ’ЯТКА ПРО ТЕ, ЩО ВАРТО ЗНАТИ ТА ЩО РОБИТИ, КОЛИ З’ЯВИЛИСЯ ПЕРШІ ОЗНАКИ ЕКОНОМІЧНОГО ЦЬКУВАННЯ:


1.Поговорити з агресором. З агресором варто спілкуватися наодинці, при свідках він не піде на контакт, буде на ту саму публіку працювати. А от в ситуації один на один є шанс нормально поговорити і прояснити позицію.


2.Якщо це свої люди, то треба змінювати поведінку і свою реакцію на їх випади: аналізувати, що їх більше підбадьорює і робити навпаки.


3.Якщо при «сутичці» не можеш сказати ні слова, у тебе тремтить голос, просто задумливо мовчи, але дивись в очі. Погляд повинен таким, щоб у ньому читалася твоя позиція і все, що ти хочеш сказати, але не можеш.

У Європі в такій ситуації застосовують механізм шкільної медіації. Спеціально підготовлений педагог чи психолог, який не має жодного стосунку до конфлікту, модерує зустрічі між дітьми, їх батьками та вчителями.                                 Всі отримують право висловитися, розповісти не лише про довідки, що "підтверджують побиття", але й про свої почуття, про своє бачення ситуації. В Україні поступово теж запроваджують цю практику.

Страх… Він володіє людьми, він призводить до того, що жертви не наважуються діяти – приховують свої проблеми… Вони бояться бути собою. От той хлопець, що завжди сідає на задню парту і щось постійно пише… Він міг би видати свій роман, який, можливо, став би світовим бестселером. А та дівчина, яка носить дивну одежу, могла б зробити прорив у світовій моді. Мабуть, хтось скаже «Це неможливо», але повірте можливо все…

Дорогі діти будьте добрішими одне до одного, поводьтесь з іншими, так як би ви хотіли, щоб поводились з вами – закликає Тарас Грень.

 

Коротко про головне

Друк

Коротко про головне: як отримати документи, що підтверджують факти державних реєстрацій з інших іноземних держав

Зі слів очільника Львівської юстиції Тараса Греня,
народження дитини – одна з найщасливіших подій життя кожної людини. Але якщо для батьків – це поява на світ нової людини, то для держави – народження нового громадянина. Першим юридичним документом дитини є свідоцтво про народження. Та коли малюки, народжені за межами нашої держави, у батьків виникає питання – як провести державну реєстрацію народження в Україні?
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, у батьків є декілька варіантів для реєстрації народження малюка:

  1. батьки можуть зареєструвати дитину в дипломатичній або консульській установі України в країні перебування;
  2. батьки можуть зареєструвати дитину в компетентному органі цієї держави;
  3. батьки можуть зареєструвати дитину на території України. Для цього батьки зобов’язані надати органу державної реєстрації актів цивільного стану медичний документ іншої держави, що підтверджує факт народження дитини, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, а саме при неможливості надати - медичного свідоцтва про народження, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою. Для розгляду відповідної справи у суді, орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації народження, у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації. Однак найчастіше до відділів ДРАЦС звертаються вже з свідоцтвом про народження, виданим компетентним органом тієї країни, де дитина народилась, з проханням повторно зареєструвати народження на території України. В таких випадках ми роз’яснюємо, що така реєстрація здійснюється тільки один раз. А документ про народження дитини, виданий державою, де дитина народилась, відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», визнається дійсним в Україні в разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Крім того слід пам`ятати, що для використання такого документу на території України, крім його легалізації, необхідно мати переклад свідоцтва про народження на українську мову, нотаріально посвідчений.  
Також, варто пам`ятати, що відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення подається:


1) заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина (складається за формою,затвердженою Мінсоцполітики);

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);
3) паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника.
Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають також видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Слід пам’ятати, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 
12 календарних місяців після народження дитини.

Наголошуємо, шо цю допомогу також можна Оформити допомогу можна також через он-лайн сервіси.

 

Нововведення щодо запровадження у сільській місцевості "уповноважених осіб органу юстиції"

Друк

Нововведення щодо запровадження у сільській місцевості "уповноважених осіб органу юстиції": хто ці особи і чим вони займатимуться

Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

  • Оформлення права спадщини.
  • Оформлення договорів довічного утримання, заповітів
  • Видача свідоцтв про народження і смерть.
  • Засвідчення вірності копій документів.
  • Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати  їх якість

Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб. Нотаріальні дії будуть вчиняти особи:

  • Із вищою юридичною освітою.
  • Необхідним досвідом роботи від 3 років.
  • З відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

 


Сторінка 11 з 12

Часопис Пустомитівського району

PDF №37 від 14.09.2019р.

Центр пробації

Я маю прааво!

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

 

УКРАЇНА

ФРН

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах

Wrong dir in settings