www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Актуальна інформація

Як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в

Друк

Зі слів очільника Львівської юстиції Миколи Станіщука, cтатус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

На звернення для отримання статусу мають право:

-          військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

-          працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;

-          особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

-          особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;

-          особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».

 

Хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?

Друк

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Хто такі присяжні?

Присяжний – це  особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?

Присяжними можуть бути:

  • громадяни України;
  • віком від 30 до 65 років;
  • які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;
  • володіють державною мовою.

Хто не може бути присяжним?

Присяжними не можуть бути:

  • особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
  • особи, які мають незняту чи непогашену судимість;
  • особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
  • народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду  увільняє від виконання обов’язків присяжного:

  • особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
  • керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
  • особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
  • іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?

У цивільних справах розглядають справи про:

  • обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;
  • визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;
  • усиновлення;
  • надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  • примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Які обов’язки присяжних?

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

  • справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
  • дотримуватися правил суддівської етики,
  • виявляти повагу до учасників процесу;
  • не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
  • виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Які гарантії мають присяжні?

Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді:

  • зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*;
  • збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;
  • заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;
  • виплата винагороди за час проведений в суді;
  • відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;
  • застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді.

Які особливості оплати праці присяжних?

Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить:

  • ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
  • участь присяжного в судовому засіданні;
  • перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
  • час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

Як стати присяжним?

  • Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.

Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

  • У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.
  • Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у  конкретній справі.
  • Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.
  • Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.
  • Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення  розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Більше про інститут присяжних можна дізнатись на  сайті  проєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492

 

ЗНАЙ ТА КОРИСТАЙСЯ БПД!

Друк

Зі слів очільника Львівської юстиції Миколи Станіщука, безоплатна правова допомога – правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.

ПАМ`ЯТКА: Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає порядок надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги

ВАЖЛИВО: що в себе включає безоплатна первинна допомога:

  • надання правової інформації;
  • надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
  • надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

ВАЖЛИВО: безоплатна вторинна правова допомогавид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг, як:

  • захист;
  • здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

ПАМ`ЯТКА: згідно із статтею 14 Закону право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

2-1) внутрішньо переміщені особи;

2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;

4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;

5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;

8) особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;

13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

У разі якщо особа не належить до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, працівники центру сприятимуть в отриманні такої допомоги від громадських правозахисних організацій.

 

Як укласти договір про сплату аліментів?

Друк

Керівник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Микола Станіщук інформує громадян щодо укладання договору про сплату аліментів.

Найкращим варіантом як для батьків, так і для дитини є підписання договору про сплату аліментів з визначенням розміру та строків їх виплати, він укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Предметом договору є дії того з батьків, який зобов'язується виплачувати аліменти на дитину, сторонами завжди є батьки дитини. – зазначає Станіщук.

Форма договору може бути грошова і (або) натуральна форма.

Розмір визначається у спосіб:

  • частка від доходу матері, батька. Частка може визначатися у дробах чи відсотках;
  • у твердій грошовій сумі;
  • в інший спосіб за домовленістю батьків.

Особливості визначення розміру, виходячи з положень СК:

  • мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
  • розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовились про інше.

Щодо термінів/строків, порядку виплат:

  • періодично (щомісячно, щоквартально, щорічно);
  • одноразово за весь строк;
  • щомісячно та додатково певні суми щоквартально;

28 серпня 2018 року набув чинності Закон України від 03.07.2018 № 2475, спрямований на посилення захисту права дитини на її належне матеріальне утримання з боку батьків. Цей документ вносить зміни до Сімейного кодексу України та низки інших нормативних документів, що врегульовують порядок стягнення аліментів.

Основні зміни, прийняті в 2018 році, полягають в наступному:

  • аліменти відтепер є власністю дитини. Це значить, що отримувач має право на отримання та розпорядження ними лише в інтересах та від імені дитини. По досягненню 14 років дитина має право самостійно розпоряджатися аліментами;
  • отримувач аліментів, з яким проживає дитина, має право самостійно обрати спосіб їх стягнення (раніше це було за рішенням суду): фіксована грошова сума чи певний відсоток від доходу платника аліментів; при визначенні суми аліментів враховується стан здоров’я дитини, матеріальне положення платника аліментів та його стан здоров’я, наявність у платника аліментів додаткових виплат (аліментів, утримання членів сім’ї), матеріальне положення того, з ким проживає дитина;
  • на суму аліментів може вплинути доведене існування у платника рухомого та нерухомого майна, вартісні покупки платника (більше 10-кратного розміру прожиткового мінімуму), якщо вони не відповідають офіційним доходам та платником аліментів не вказано джерело походження коштів за такі покупки;
  • дитина має право на виділ частки майна у натурі у спільній частковій власності батьків або отримання грошової компенсації.

У разі порушення строків сплати аліментів: сплачується неустойка (пеня) за кожний день прострочення – 1% за кожний день прострочення до дня погашення заборгованості чи дня прийняття судом рішення про стягнення, але не більше 100% суми заборгованості; за перевищення терміну несплати в 1 рік накладаються штрафи (див. нижче).

У разі несплати аліментів протягом 6 місяців (3 місяці – якщо дитина інвалід або тяжко хвора) боржник включається до спеціального реєстру.

І з цього часу він тимчасово позбавлений:

  • права виїду за кордон;
  • права керування автомобілем;
  • права на використання зброї;
  • можливості перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження;
  • можливості нотаріального посвідчення будь-яких угод, які спрямовані на відчуження майна;
  • як засновник юридичної особи продати чи іншим способом відчужити свою частку в статутному капіталі.

 

Як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в

Друк

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

Хто має право на звернення для отримання статусу?

●    військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

●    працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;

●    особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

●    особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;

●    особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Куди потрібно звернутися?

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».

Які  ще документи необхідно надати?

Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до                                                забезпечення проведення АТО:

  • довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;
  • документи про залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення

або направлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових)  розслідувань за фактами отримання поранень),

  • документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:

  • довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;
  • документи про безпосередню участь особи в АТО в районах її проведення;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами:

  • довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;
  • клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини, у взаємодії з якими особа виконувала завдання АТО.

До клопотання додаються:

-          документи, що підтверджують участь особи в АТО, або письмові свідчення не менш як 2-х свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни;

-          довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Для осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО, (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення:

  • довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;
  • довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення АТО

або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО, у разі відсутності зазначеної довідки.

Що робить медико-соціальна експертна комісія ?

Комісія МСЕК встановлює:

●    І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;

●    визначає відсоток втрати непрацездатності;

●    визначає потребу в протезуванні.

Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Скільки це коштує?

Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.

Який термін розгляду?

Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.

Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:

●    наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;

●    виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;

●    подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 


Сторінка 2 з 12

Часопис Пустомитівського району

PDF №14 від 10.04.2020р.

Центр пробації

Я маю прааво!

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

 

УКРАЇНА

ФРН

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах

Wrong dir in settings