www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
ДПІ у Пустомитівському районі

Як заповнити та подати Таблицю даних платника податку на додану вартість

Друк

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації, має право подати на розгляд Комісії Державної фіскальної служби (далі – ДФС) інформацію за встановленою формою щодо:

  • видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
  • кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі - ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація подається виключно в електронному вигляді у вигляді Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги не приймаються до розгляду та врахування в роботі.

Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації ПН/РК за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація податкових накладних з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься.

Електронні формати Таблиці розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі "Електронна звітність"/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Заповнення граф Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином:

  • у графі 2 - вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • у графі 3 - коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі - ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку;
  • у графі 4 - коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку є обов’язковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

Одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

Код товарів згідно з УКТ ЗЕД/кодів послуг згідно з ДКПП – зазначаються цифри ідентичні цифрам УКТ ЗЕД/ДКПП вказаним в податковій накладній, яка заблокована.

У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД/ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Роз’яснення щодо заповнення граф Таблиці даних платника податків надано Державною фіскальною службою України в листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18.

Як заповнити та подати Повідомлення про подання підтвердних документів платнику податку на додану вартість

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що при отриманні квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Наказом №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – документи).

Переліки таких документів для критеріїв, визначених п. 6.1 та п. 6.2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, є ідентичними, але надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів.

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 мГб.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку, платник податку повинен подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу "Електронний кабінет платника" (режим "Ведення звітності"), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua;

- через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатка, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документа (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Роз’яснення щодо заповнення Повідомлення про подання підтвердних документів платником податку на додану вартість надано Державною фіскальною службою України в листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18.

Заповнюємо податковий розрахунок за формою №1-ДФ

Якщо працівник одночасно отримує зарплату і оплату за сумісництво

Працівник підприємства (менеджер) згідно з наказом працює за сумісництвом охоронцем. Як відобразити нараховані суми за місяць такому працівнику, якщо він одержує заробітну плату за основним місцем роботи та за сумісництвом? Які ознаки доходів зазначити у формі № 1ДФ?

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що смісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Оплата праці, у тому числі за сумісництвом, регулюється Законом України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Оподаткування доходів фізичних осіб передбачено п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, відповідно до якого платниками податку на доходи фізичних осіб (18 %) є фізична особа - резидент, яка отримує доходи, у тому числі з джерела їх походження в Україні.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. №4 (далі - Порядок №4), доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору, зазначаються за ознакою «101».

Отже, враховуючи, що оплата за сумісництвом проводиться за трудовим договором, то суми нарахувань доходів відображаються за ознакою «101» одним рядком сукупно із заробітної платою.

Який порядок визначення бази оподаткування при ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів?

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ст. 189 ПКУ).

Як оскаржити рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (підпункти 56.23.1 – 56.23.4 п.56.23 ст.56 ПКУ).

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №485 (далі – Постанова № 485).

Згідно з п.5 Постанови №485 скарги подаються платником податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у п.5 Постанови №485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 ПКУ.

Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку в судовому порядку (п.6 Постанови №485).

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п.7 Постанови №485).

Відповідно до п.9 Постанови №485 скарга повинна містити:

найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС;

інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;

відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;

вимоги платника податку, який подає скаргу;

адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

При цьому платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації (п.10 Постанови №485).

Скарга підписується особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п.11 Постанови №485).

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених п.56.23 ст.56 ПКУ (п.12 Постанови №485).

Згідно з п.13 Постанови №485 за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісії з питань розгляду скарг від платника податку, який її подав, до комісії з питань розгляду скарг надійшла заява про відмову від скарги. Про залишення скарги без розгляду комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 ПКУ (п. 14 Постанови № 485).

Відповідно до п.15 Постанови №485 рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності – на податкову адресу платника податку у строк, визначений п.56.23 ст.56 ПКУ.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п.56.23 ст.56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.15 Постанови №485).

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п.17 Постанови №485).

Згідно з п.18 Постанови №485 задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.2001.3 ст. 2001 ПКУ.

Про заповнення графи 3 форми №20-ОПП, у разі якщо у довіднику відсутні відповідні об’єкти оподаткування

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, який порядок заповнення відповідних граф розділу 3 повідомлення за формою №20-ОПП «Тип об’єкта оподаткування», якщо у довіднику відсутні відповідні типи об’єкта оподаткування або немає об’єктів оподаткування, які підходять за призначенням (наприклад немає житлового або нежитлового приміщення, ОСББ, надання послуг платникам тощо)?

Заповнення розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 зі змінами.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється, якщо об’єкт оподаткування обліковується з найменуванням. У разі наявності декількох однакових типів об’єктів оподаткування, у яких відсутнє найменування, у цій графі можна зазначити інвентарний номер об’єкта.

Якщо однотипні об’єкти оподаткування розташовані за різним місцезнаходженням, то їх необхідно зазначати як окремі об’єкти оподаткування.

Підпунктом 14.1.129 п.14.1 ст.14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено поняття «об’єкти житлової нерухомості», це, зокрема, будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи: житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах.

Підпунктом 14.1.129 прим.1 п.14.1 ст.14 розд.І ПКУ визначено поняття об’єктів нежитлової нерухомості, це – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють: будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі.

Оскільки типи об’єктів оподаткування «Приміщення» та «Нежитлове приміщення» є узагальненими, тому при заповненні повідомлення за формою №20-ОПП, у якому вказується об’єкт житлової (нежитлової) нерухомості, із довідника необхідно обрати той тип об’єкта оподаткування, який за своїм функціональним призначенням найбільш відповідає поняттю, визначеному названими статтями Кодексу.

Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. №1ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою №20-ОПП.

Роз’яснення з цього приводу надано в категорії 119.11 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Оновлено Порядок списання безнадійного боргу платника, який ліквідується

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Кабінетом Міністрів України оновлено Порядок списання непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством (далі – Порядок). Зміни внесено постановою від 18 серпня 2017 р. №618. Уточнено назви державних органів, уповноважених на прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу, оновлено перелік документів (відомостей, інформації), які свідчать про ліквідацію платників податків і надходять до контролюючих органів, а також форму Рішення про списання безнадійного податкового боргу згідно з проведеними змінами.

Порядок приведено у відповідність з нормами законодавства, а саме Законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про внесення змін в Податковий кодекс України щодо обліку і реєстрації платників податків і удосконалення деяких положень», «Про внесення змін в Податковий кодекс України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), застосовується з 27 липня 2017 року

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 27 липня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року N480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік) (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 27.07.2017 №138).

Перелік прийнято на виконання пп. «г» пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп.39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу, або які є резидентами цих держав.

Щодо визначення звітного періоду, то згідно з пп.39.4.1 п.39.4 ст.39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.

Щодо підтвердження сплати податку нерезидентом, то стаття 39 Кодексу не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Водночас з урахуванням п. 103.5 ст. 103 Кодексу, ДФС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Такий документ або відповідна інформація має бути надана на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп.4 п.2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706, зареєстрованим у Мін'юсті 03.09.2015 за №1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Разом з цим нерезидентом, який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), вважається нерезидент звільнений відповідно до законодавства країни реєстрації від його сплати у звітному році, незалежно від підстав та причин такого звільнення, або ставку оподаткування податку на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено у розмірі нуль відсотків.

Наприклад, платник податків здійснював господарські операції із нерезидентом із Канади з організаційно-правовою формою Limited Partnership (LP). Контрагент-нерезидент надав платнику податків довідку Податкового управління Канади, що він у звітному році сплатив податок на прибуток у сумі 250 тис. канадських доларів. В такому випадку, за умови, що нерезидент не є пов'язаною особою з платником податків, та/або операції не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, враховуючи те, що Канада не входить до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу, господарські операції платника податків з таким нерезидентом не визнаються контрольованими, незважаючи на включення організаційно-правової форми нерезидента у Перелік.

Щодо підтвердження резидентства контрагента – нерезидента, то контрольованими операціями згідно з пп. «г» пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу, зокрема, визнаються господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Враховуючи п.103.5 ст.103 Кодексу статус податкового резидентства може бути підтверджено, зокрема, довідкою, яка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і яка повинна бути належним чином легалізована, перекладена згідно із законодавством України.

Такий документ має бути надано платником податків на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп.4 п.2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706, зареєстрованим в Мін'юсті 03.09.2015 за N 1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Щодо особливостей застосування Переліку у 2017 році, то із врахуванням п. 41 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу господарські операції, визначені пп. «г» пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком.

Отже, у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. «г» пп.39.2.1.1 та пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу, вони можуть визнаватись контрольованими з 27 липня 2017 року.

Водночас умови, визначені пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій з кожним контрагентом), розраховуються для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Наприклад, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Протягом року платник здійснював господарські операції із нерезидентом із Великобританії з організаційно-правовою формою Limited Liability Partnership (LLP). Загальний обсяг господарських операцій з ним протягом 2017 року досяг 19 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків), при цьому в період з 01.01.2017 по 26.07.2017 обсяг операцій – 11 млн. грн., а з 27.07.2017 по 31.12.2017 – 8 млн. гривень.

Господарські операції, здійснені в період з 27.07.2017 по 31.12.2017, на суму 8 млн. грн. є контрольованими та підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції за 2017 рік.

Роз’яснення з цього приводу надано Державною фіскальною службою України в листі від 14.08.2017 р. №21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №480».

Щодо питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюється п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341 (далі – Постанова), якою Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних викладено в новій редакції, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622 та наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30622.

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР) запроваджено відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Кодекс.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №567.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Діяльність платником ПДВ не проводиться. Чи подавати декларацію?

Чи зобов’язані платники ПДВ подавати до контролюючих органів податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилася?

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно із п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2275-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас, абзацом другим п.40.1 ст.40 ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Так, відповідно до п.200.4 ст.200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація)), відображається у рядку 21 Декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то Декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 ПКУ не подається.

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.

1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.

3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.

4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

Зміни до Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків даних про заробітну плату (дохід) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 05.09.2017 набрали чинності зміни до Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків даних про заробітну плату (дохід) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі – Порядок), затверджені Наказом Міністерства соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №842/516 «Про затвердження Змін до Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків даних про заробітну плату (дохід) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату» та постановою правління Пенсійного фонду України від 22.05.2017 №10-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 28.03.2016 №6-1» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №953/30821) (далі – Наказ №842/516)

Порядком визначається механізм обміну інформацією на центральному рівні між Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) та Пенсійним фондом України (далі – ПФУ), а також порядок складання та подання ПФУ запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) щодо надання даних про заробітну плату (дохід) за період з 01 січня 1998 року до 01 липня 2000 року (за наявності) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Суб’єктами інформаційного обміну відповідно до цього Порядку є ДФС та ПФУ.

Структура, формат відомостей, що наведені у розділі III цього Порядку, форма журналу обліку запитів і відповідей, вимоги до захисту інформації та механізм взаємодії інформаційних систем визначаються спільно ПФУ і ДФС та оформляються протоколами обміну інформацією, підготовленими відповідно до цього Порядку.

Звертаємо увагу, що зокрема, у розділі ІV Порядку пункти 5, 6 викладено у новій редакції:

«Пункт 5: відповідь, що надійшла від ДФС до ПФУ, перевіряється на відповідність встановленому формату на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML). Якщо відповідь, що надійшла від ДФС до ПФУ, не пройшла перевірку цілісності та відповідності структурі, затвердженій протоколом, ПФУ в електронній формі інформує про це ДФС. ДФС протягом одного робочого дня, що настає після дня отримання відповідного повідомлення від ПФУ, зобов’язана надати коректно сформовану відповідь замість раніше наданої.

Пункт 6: «Запит вважається неприйнятим та не обробляється, якщо такий запит не пройшов перевірку на відповідність встановленому формату на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) або якщо запит надіслано повторно. Про це ДФС протягом одного робочого дня в електронній формі інформує ПФУ. ПФУ протягом одного робочого дня, що настає після дня отримання відповідного повідомлення від ДФС, надає коректно сформований файл замість раніше наданого.».

Крім того, Наказом №842/516 визначено, що інформація, яка передається, обробляється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних» і використовується ПФУ виключно з метою призначення пенсії у разі втрати документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Наказ №842/516 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 05.09.2017 №69.

Про надання Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що при отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати на розгляд Комісії Державної фіскальної служби (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або, копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН, реєстрацію якої зупинено.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі – документи).

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини ПН/РК (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

До Повідомлення по кожній ПН в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄРПН за конкретним критерієм

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника»;

- через офіційний веб-портал ДФС за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді; у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення РК на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

Зміни в оподаткуванні доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 10.09.2017 набрав чинності Закон України від 07.09.2017 №2146-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери» (далі – Закон №2146).

Законом №2146, зокрема, у новій редакції викладено п.п.141.4.10 п.141.4 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями, а саме:

«Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями».

Закон №2146 опубліковано у «Голосі України» від 09.09.2017 №166.

В.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області                             Кобільник А.С.

 


Сторінка 10 з 218

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

Районний часопис

PDF №47 від 16.11.2017р.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

УКРАЇНА

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах