www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
ДПІ у Пустомитівському районі

ДПІ

Друк

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги - навчання новацій податкового законодавства

Зміни щодо податку на прибуток у 2017 році. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017р. №2991/7/99-99-15-02-01-17 надала роз’яснення щодо змін в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році.

Внесеними змінами до Податкового кодексу України конкретизовано показники для розрахунку різниць, які збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, при нарахуванні процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами.

Уточнено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дивідендів, отриманих від інших платників цього податку (крім ІСІ та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку.

Також уточнено термінологію умов, за яких відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій, а саме слова «звичайних цін» замінено словами «ціни, визначені за принципом «витягнутої руки», та встановлено, що такі норми застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Конкретизовано умови та показники для розрахунку різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у:

  • неприбуткових організацій – зменшено обмеження щодо загального обсягу такого придбання з 50 до 25 розмірів мінімальної зарплати, а також уточнено, щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру на дату такого придбання), а щодо яких є винятки (крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика);
  • нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у пп.39.2.1.2 п.39.2 ст.39 ПКУ. При цьому визначено порядок розрахунку коригування у разі перевищення цін придбання над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

Виключено дублюючі норми пп.140.5.5 п.140.5 ст.140 ПКУ та конкретизовано умови застосування різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів.

Уточнено редакцію різниці, передбаченої для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо безоплатно перерахованих неприбутковим організаціям сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, зокрема уточнено щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг), а щодо яких є винятки (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону).

Пункт 140.5 статті 140 ПКУ доповнено новими різницями, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, а саме:

  • щодо сум перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0%;
  • щодо сум витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно - правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0%;
  • щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

З п.141.2 ст.141 ПКУ виключено різниці за операціями з переоцінки інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, а також уточнено порядок розрахунку різниць стосовно врахування сум від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів.

Запроваджені нові різниці з метою виключення подвійного формування доходів та витрат

Запроваджено нові різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування та виключають подвійне формування доходів або витрат – щодо сум доходів або витрат, врахованих для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року, які за правилами бухгалтерського обліку враховуються у складі доходів або витрат для визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року.

Зміни щодо податку на прибуток у 2017 році - оподаткування нерезидентів

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017р. №2991/7/99-99-15-02-01-17 надала роз’яснення щодо змін в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році.

Для нерезидентів передбачено змогу щороку отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку.

Також внесено зміни щодо особливостей оподаткування нерезидентів. Зокрема, новим пп.141.4.11 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено правила оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, – у разі виконання вимог щодо одночасного дотримання відповідних умов щодо таких коштів та нерезидентів.

Доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою 5% у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасним дотриманням таких умов:

  • кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
  • нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2 п.39.2.1 ст.39 ПКУ.

Водночас передбачено звільнення від оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам (за умови їх відповідності вимогам пп.141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ), які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи:

  • до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів «б» і «в» пп.141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ;
  • у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп.141.4.11 п. 141.4 ст.141 ПКУ.

Зміни щодо податку на прибуток у 2017 році - особливості оподаткування страховика

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017р. №2991/7/99-99-15-02-01-17 надала роз’яснення щодо змін в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році.

Так, конкретизовано порядок визначення об’єкта оподаткування страховика та передбачено, що страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп.136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст.136 ПКУ, не включаються.

Різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені пп.141.1.3 та 141.1.4 п.141.1 ст.141 ПКУ, викладено у новій редакції.

Фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

  • на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах)

Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:

  • на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах).

Зміни щодо податку на прибуток у 2017 році - встановлено нові правила оподаткування суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017р. №2991/7/99-99-15-02-01-17 надала роз’яснення щодо змін в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році.

Так, змінено порядок розрахунку об’єктів оподаткування та суми податку на дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, зокрема:

- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та суми залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей підлягає оподаткуванню за новою ставкою, визначеною у п.136.6 ст.136 ПКУ;

- ставка податку на дохід від суми доходів визначена у розмірі 30% та її розмір застосовується з урахуванням:

  • з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18%;
  • з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24%;
  • з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26%;
  • з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28%;
  • з 1 січня 2021 року – 30%;

- прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за базовою (основною) ставкою податку.

Суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням декларації з податку на прибуток.

Нарахований суб’єктами, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.

Добові у 2017 році, які не підлягають оподаткуванню

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 році – 320 гривень), в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Сума добових визначається в разі відрядження:

у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Про зміни у справлянні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що пунктом 19 розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни у частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку (далі – Рентна плата).

З урахуванням зазначеного Державна фіскальна служба України повідомила про наступні нововведення з 01.01.2017 з Рентної плати:

1) встановлено ставку Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 2300 – 2400 та 2500 – 2690 МГц – 3000,00 грн. за 1 МГц;

2) введено градацію діапазону частот стільникового зв’язку;

3) введено понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот залежно від концентрації та фрагментації діапазонів цього типу зв’язку, для оцінки яких застосовуються «об’єкти оподаткування» (ширини смуг, відмінні від визначеної у п.254.3 ст.254 ПКУ), а саме – ширина смуги, що використовується платником у регіоні, а також безперервна ширина смуги, що використовується платником у регіоні та/або Україні;

4) кількість додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати, які складають платники Рентної плати, відповідає кількості регіонів, в яких вони мають ліцензії;

5) при заповненні додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати кількість рядків для кожної ліцензії, отриманої платником Рентної плати дорівнює 17 (сімнадцять), перший з яких обчислюється з коефіцієнтом «одиниця», а інші рядки – з коефіцієнтами, передбаченими примітками 2 – 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ для відповідного «об’єкта оподаткування», визначеного у п.254.3 ст.254 ПКУ, та зазначаються у колонці 6 «коефіцієнт» за величиною, що відповідає величині «коефіцієнт мінус одиниця»;

6) податкові зобов’язання з Рентної плати розраховуються платником Рентної плати за формулою:

ПЗ = ООЗШ х Ст + (ООШприм.2 х Ст х 1,2 – ООШприм.2 х Ст) + (ООШприм.3 х Ст х 1,4 – ООШприм.3 х Ст) + (ООШприм.4 х Ст х 0,75 – ООШприм.4 х Ст) + (ООШприм.5 х Стх 1,4 –ООШприм.5 х Ст) + (ООШприм.6 х Стх 0,75 – ООШприм.6 х Ст) + (ООШприм.7 х Ст х 1,4 – ООШприм.7 х Ст) + (ООШприм.8 х Ст х 0,75 – ОО Шприм.8 х Ст),

де ПЗ – податкові зобов’язання платника Рентної плати;

ООзш – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до п.254.3 ст.254 ПКУ, тобто загальна ширина смуги радіочастот, зазначена у ліцензії або ліцензіях платника Рентної плати;

Ст – ставка Рентної плати відповідно до п.254.4 ст.254 ПКУ;

ООШприм.2 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 2 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот у кожному регіоні окремо та/або в усіх регіонах України, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,2;

ООШприм.3 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки З до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 20 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ООШприм.4 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 4 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 20 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;

ООШприм.5 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 5 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 30 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ООШприм.6 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 6 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 30 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;

ООШприм.7 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 7 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 40 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;

ООШприм.8 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 40 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

Чи зобов’язані суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, сплачувати ПДВ та реєструватися платниками ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України?

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пункту 180.1 статті 180 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно з п.181.2 ст.181 ПКУ, якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати податок на додану вартість при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

Щодо відповідальності за неподання податкової звітності після застосування штрафних санкцій

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законом України від 21.12.2016 №1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесено зміни, зокрема, до пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими встановлено відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).

Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення (абзац сьомий п.120.3 ст.120 ПКУ).

Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013 – 2015 звітні роки та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п.120.3 ст.120 ПКУ, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017, мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п.120.3 ст.120 ПКУ.

Водночас звернули увагу, що норми ПКУ не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п.120.3. ст.120 ПКУ у разі триваючого невиконання платником обов’язку з подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2 – 4 п.120.3 ст.120 ПКУ.

Забруднення навколишнього середовища у 2017 році подорожчало

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» з початку 2017 року на 12% збільшено ставки екологічного податку, які застосовуються платниками податку для визначення податкових зобов’язань, що виникли з 1 січня 2017 року, за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (стаття 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

- скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст.245 ПКУ);

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст.246 ПКУ);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст.247 ПКУ);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст.248 ПКУ).

У випадку, якщо платник екологічного податку з початку року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до вимог статті 250 ПКУ.

Чи застосовується відповідальність до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску?

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що вдповідно до п.2 частини першої ст.1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) це – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Частиною першою ст.10 Закону №2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.4 частини другої ст.6 Закону №2464).

Згідно з п.5 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе звіт протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Звітним періодом є тривалість дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 01.01.2004 по 31.12.2010), – період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.

Звіт подається за формою згідно з додатком 6 до Порядку №435.

Згідно з частиною четвертою ст.10 Закону №2464 у договорі про добровільну участь зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску.

При цьому слід врахувати, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.

У розрахункових документах при реалізації пального будуть відображені коди УКТ ЗЕД такого пального

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни, зокрема, до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Так, до пункту 11 статті 3 Закон №265 внесено норму, відповідно до якої режим попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) доповнено кодом товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД.

Режимом попереднього програмування зобов’язані користуватись суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при проведенні розрахункових операцій через РРО.

Таким чином, при реалізації пального у розрахункових документах, що підтверджують виконання розрахункових операцій, будуть відображені коди УКТ ЗЕД реалізованого пального.

Лист Державної фіскальної служби України від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html.

Відповідальність за несвоєчасне подання звітності про контрольовані операції: зміни – 2017

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни, зокрема, до статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно відповідальності платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності .

Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким з 01.01.2017 встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація) або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання Звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).

Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків Звіту та/або Документації або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому Звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п.120.4 ст.120 ПКУ незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.

Штрафні санкції, визначені п.120.4 ст.120 ПКУ, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.

Водночас зазначили, що склад правопорушень, визначених пунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п.120.4 ст.120 ПКУ, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

- звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 ПКУ;

- уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

Порядок сплати податку на прибуток підприємств з 01.01.2017

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст.137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст.136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст.135 ПКУ (п.137.1 ст.137 ПКУ).

Згідно з п.137.4 ст.137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст.137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.137.8 ст.137 ПКУ платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Деякі законодавчі зміни у частині акцизного податку

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17 (далі - лист ДФС №3080) повідомила про зміни у законодавстві у частині акцизного податку, запроваджені Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме стосовно:

• реалізації пального;

• ставок акцизного податку;

• інших норм щодо акцизного податку.

У цьому листі також зазначено, що у 2017 році 23,06% акцизного податку з виробленого в Україні і ввезеного на митну територію України пального та 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України транспортних засобів встановлено як джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України (пункти 5 та 6 статті 11 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).

Законом України від 20.12.2016 №1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» Бюджетний кодекс України (далі - БКУ) доповнено пунктом 43.

Згідно з цим пунктом у 2017 році (як виняток з пунктів 7 та 8 частини другої статті 29 БКУ) 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального (але не менше обсягу нарахувань у 2016 році акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального) зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування автоматично:

- у першому півріччі 2017 року - пропорційно до частки нарахувань за даними декларацій сум акцизного податку з реалізації суб’єктами  господарювання роздрібної торгівлі пального за 2016 рік на відповідній території у загальному обсязі таких нарахувань за 2016 рік в цілому по Україні;

- у другому півріччі 2017 року - пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за перше півріччя 2017 року у загальному обсязі такого реалізованого пального в цілому по Україні за перше півріччя 2017 року.

Порядок зарахування цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Лист №3080 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html

Зміни у розмірі штрафів за порушення порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон №1797) з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Так, відповідно до цих змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені підпунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, визначаються у розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року. До внесення змін розмір зазначених штрафів визначався згідно з мінімальною заробітною платою, встановленою законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Статтею 7 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року визначено у розмірі 1600 гривень.

Звертаємо увагу, що Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п.39.4 ст.39 ПКУ щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

Зміни до форми Податкової декларації з плати за землю

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2017 за №225/30093 (далі – Наказ №9), який набрав чинності 21.03.2017, внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за №783/27228 (далі – Наказ № 560). Цей Наказ опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.

Відповідно до внесених змін наказом №9 в декларації слід відображати:

- місяць і рік, а також дату державної реєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документа, що засвідчує/підтверджує право оренди землі;

-площу земельної ділянки не лише в га, а також і в кв. м;

-нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки.

Крім того, при уточненні податкових зобов’язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов’язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.

Враховуючи норми пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України звітувати за новою формою декларації потрібно буде в травні за квітень 2017 року.

Про державну підтримку сільського господарства України

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791 -VIИ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі - Закон), якими запроваджено формування та ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі - Реєстр) для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.

Згідно з пунктом 161.4 статті 161розділу V1Закону порядок ведення та форма Реєстру затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарський товаровиробник для внесення його до Реєстру подає до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі - заява). Форму заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 275, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 268/30136.

Відповідно до пояснень до заяви, така заява заповнюється та подається в електронній формі або у паперовому вигляді протягом п'яти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової звітності з ПДВ, встановленого для місячного податкового (звітного) періоду. Тобто перші заяви можуть бути подані починаючи з 21.03.2017.

Відповідне роз’яснення надано ДФС України у листі від 16.03.2017 №6429/7/99-99-08-01-01-17.

Відповідальність за несвоєчасне подання звітності про контрольовані операції

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни, зокрема, до статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно відповідальності платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності .

Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким з 01.01.2017 встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація) або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання Звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).

Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків Звіту та/або Документації або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому Звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п.120.4 ст.120 ПКУ незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.

Штрафні санкції, визначені п.120.4 ст.120 ПКУ, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.

Водночас зазначили, що склад правопорушень, визначених пунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п.120.4 ст.120 ПКУ, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

- звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 ПКУ;

- уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

Зміни в справлянні орендної плати за земельні ділянки

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни у законодавстві у частині справляння орендної плати за земельні ділянки, запроваджені Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме:

згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ).

Пункт 288.5 статті 288 ПКУ доповнено підпунктами 288.5.4 та 288.5.5, якими визначено, що річна сума платежу для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.2 статті 289 ПКУ встановлено, що, якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується зі значенням 115.

Лист №3012 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/listi-dps/285268.html

Деякі законодавчі зміни у частині акцизного податку

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17 (далі – лист ДФС №3080) повідомила про зміни у законодавстві у частині акцизного податку, запроваджені Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме стосовно:

• реалізації пального;

• ставок акцизного податку;

• інших норм щодо акцизного податку.

У цьому листі також зазначено, що у 2017 році 23,06% акцизного податку з виробленого в Україні і ввезеного на митну територію України пального та 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України транспортних засобів встановлено як джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України (пункти 5 та 6 статті 11 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).

Законом України від 20.12.2016 №1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» Бюджетний кодекс України (далі – БКУ) доповнено пунктом 43.

Згідно з цим пунктом у 2017 році (як виняток з пунктів 7 та 8 частини другої статті 29 БКУ) 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального (але не менше обсягу нарахувань у 2016 році акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального) зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування автоматично:

- у першому півріччі 2017 року – пропорційно до частки нарахувань за даними декларацій сум акцизного податку з реалізації суб’єктами  господарювання роздрібної торгівлі пального за 2016 рік на відповідній території у загальному обсязі таких нарахувань за 2016 рік в цілому по Україні;

- у другому півріччі 2017 року – пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за перше півріччя 2017 року у загальному обсязі такого реалізованого пального в цілому по Україні за перше півріччя 2017 року.

Порядок зарахування цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Лист №3080 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html

Підтримка агропромислового комплексу

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 1 січня 2017 року, внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», направлені, зокрема, на підтримку підприємств агропромислового комплексу, а саме:

- передбачено надання бюджетних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;

- передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі, не більше ніж 150 мільйонів гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб;

- передбачено подання сільськогосподарськими товаровиробниками, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», додатку до податкової декларації з ПДВ, у якому такі сільськогосподарські товаровиробники зазначатимуть розрахунок податкових зобов’язань позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду з цього податку за результатами діяльності за операціями, визначеними статтею 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців);

- доповнено функції контролюючих органів по формуванню та веденню Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.

Про зміни для платників єдиного податку

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни до податкового законодавства, зокрема, у частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Основними змінами в оподаткуванні платників єдиного податку, внесеними з 01.01.2017 є:

• встановлення ставки єдиного податку для платників першої групи у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (до внесених змін ставка встановлювалась до розміру мінімальної заробітної плати), для платників другої групи залишена діюча прив’язка до розміру мінімальної заробітної плати;

• на 15% підвищено ставки єдиного податку для платників четвертої групи;

• до бази оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи застосовується коефіцієнт 1,124;

• скасовано обмеження для перебування на спрощеній системі оподаткування, як платники єдиного податку четвертої групи, для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

• при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, не враховуватимуться працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

• уточнено, що останнім податковим періодом платника єдиного податку, який припиняє свою підприємницьку діяльність, та відповідно останнім періодом, за який він повинен сплатити єдиний податок, вважається той податковий період, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

• встановлено обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

• земельні ділянки, розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;

• з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

В.о.начальника Галицької ОДПІ

ГУ ДФС у Львівській області Дидимус Р.П.

 
Більше статтей...


Сторінка 10 з 193

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

Районний часопис

PDF №20 від 20.05.2017р.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

УКРАЇНА

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах