www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
ДПІ у Пустомитівському районі

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у ЛО інформує (14.09.2017)

Друк

Протягом місяця з дня зміни прізвища та місця проживання фізичній особі слід повідомити податкову

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що протягом останнього місяця почастішали звернення платників податків-фізичних осіб до територіальних органів фіскальної служби Львівської області щодо надсилання повідомлень-рішень про сплату податків не за тією адресою, або не на терерішнє прізвище фізичної особи.

Галицької ОДПІ нагадує, який порядок подання заяви за ф. № 5ДР або за ф. №5ДРП про зміну даних (прізвища фізичної особи, місця проживання тощо), які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (резидента) або Повідомлення (для фізичної особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), у т.ч. про зміну даних фізичної особи віком до 16 років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, адже надсилання повідомлень-рішень за невірною, на думку платника податків, адресою, є наслідком порушення фізичною особою порядку інформування фіскальної служби про зміни у її реєстраційних даних.

Так, відповідно до п.70.7 ст.70 р. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та п.1 р. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779 (далі – Положення), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою №5ДР (додаток 11 до Положення) або за формою №5ДРП (додаток 12 до Положення) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені Заяви особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п.2 р. IX Положення).

Якщо Заява за формою № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така Заява подається фізичною особою виключно особисто ( п.9 р. IX Положення).

Згідно з п.3 р.IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини (п 8 р. IX Положення).

Cлід зазначити, що фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися для подання Заяви за формою № 5ДР або за формою №5ДРП про зміну даних, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

Податкова знижка на навчання у 2017 році за новими правилами при поданні декларації у 2018 році

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що з 2017 року змінилися правила надання податкової знижки при оплаті навчання. Скористатися нею можна буде при поданні декларації про майновий стан і доходи у 2018 році за 2017 рік не пізніше 31 грудня 2018 року.

Відтепер до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів. Витрати на навчання в іноземних закладах освіти не можуть бути включені до податкової знижки.

У разі, якщо член сім’ї першого ступеня споріднення, за кого оплачують навчання, отримує заробітну плату, це не є перешкодою для отримання права на знижку. Такий член сім’ї паралельно з навчанням може працювати, отримуючи зарплату, при цьому його родич, що оплачує навчання, права на знижку не втрачатиме.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Немає вартісного обмеження для суми коштів, сплачених за навчання. До 1 січня 2017 року до податкової знижки за кожен місяць навчання можна було включати лише суму, встановлену за правилами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України, тобто в розмірі, що не перевищувала прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн. (у 2016 році – 1930 грн.). Тепер сума податкової знижки не залежатиме від вартості навчання.

Крім цього, з 2017 року збільшено до трьох мінімальних заробітних плат суму, яку юридична чи фізична особа може сплатити за навчання іншої фізичної особи в вищих та професійно-технічних вітчизняних закладах навчання без оподаткування такої суми податком на доходи фізичних осіб, а також скасовано необхідність особі, що навчається, відпрацювати 3 роки у особи, яка заплатила за таке навчання.

Право на податкову знижку за наслідками 2016 року можна використати до кінця поточного року

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що для реалізації права на податкову знижку за 2016 рік платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи) податкову декларацію про майновий стан і доходи до кінця 2017 року.

У разі, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

До податкової знижки можна включити:

- частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом. При цьому житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання (підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ);

- пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям. У разі здійснення пожертв розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ);

- сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання (понесені витрати у 2016 році на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення не повинна перевищувати 1930 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року) (підпункт 166.3.3 п. 166.3 ст.166 ПКУ);

- страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення (понесені витрати у 2016 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): при страхуванні платника податку – 1930 грн. (підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ);

- при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 965 грн. (підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ);

- суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій (включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік) (абзац другий пп.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ);

- суми витрат на оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (обмежень не встановлено) (абзац третій пп.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ);

- суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу (витрати, пов'язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах) (підпункт 166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ);

- суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла) (підпункт 166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Оприлюднено спрощену податкову декларацію з податку на прибуток підприємств

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 15.08.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року №592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Постанова). Постанову опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 15.08.2017 №151.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

Постановою визначено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, і мають право застосовувати ставку податку 0 відсотків, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органові у строк, встановлений Кодексом для річного звітного (податкового) періоду. Так, за 2017 рік її слід подати не пізніше 01 березня 2018 року.

У разі коли за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування ставки податку на прибуток підприємств 0 відсотків, платники податку подають контролюючому органові податкову декларацію із зазначеного податку в порядку, встановленому Кодексом.

Як звітувати організаціям, виключеним з Реєстру неприбуткових

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Державна фіскальна служба України в листі від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 «Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями» в доповнення до листа від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» надала роз’яснення щодо подання звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями, які з 1 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ.

Так, відповідно до положень п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодексу) неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, така організація з 01 липня 2017 року втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Згідно з п.п.133.4.7 п.133.4 ст.133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Кодексу.

Відповідно до п.137.5 ст.137 Кодексу для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Таким чином, неприбуткова організація – юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Кодексу до 01 липня 2017 року, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

Порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру (на виконання п.35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п.35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:

за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;

за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469).

Податкова декларація з податку на прибуток (далі – Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585, від 28.04.2017 № 467).

З 12 серпня внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567», який набрав чинності 12 серпня 2017 року (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 12.08.2017 №150), внесено зміни до підпункту 1 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621, а саме моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

«1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку повинен подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

З 11 серпня нова форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення їх обліку

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Вести таку книгу повинні фізичні особи-платники податку, які зобов’язані:

- подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань)

або мають право на таке подання з ціллю повернення зайво сплачених податків, в тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

В порівнянні зі старою формою Книги, затвердженою наказом Міндоходів від 11.12.2013 №794, оновлена форма Книги передбачає ведення обліку не тільки доходів, які включаються в загальний річний оподатковуваний дохід, але і тих, які в оподатковуваний дохід не включаються.

Крім цього, зокрема:

- з Книги вилучені графи для обліку іноземних доходів;

- окремо виділені 5 граф для ведення обліку витрат, пов’язаних з правом на податкову знижку, і за операціями з інвестиційними активами (зазначені реквізити документа, які підтверджують понесені витрати);

- в оновленій Книзі будуть зазначатися назви отриманого доходу і понесених витрат.

Книга обліку та реєстр документів (за наявності) знаходяться у платників податків та повинні надаватись контролюючим органам на їх вимогу.

Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування в черговому номері бюлетеня «Офіційний вісник України» від 11 серпня 2017 року № 63.

Затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи та Порядок її оформлення і видачі

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568 затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Наказ №568). Його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 №59 і з цієї дати він набрав чинності.

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки та податкової декларації про майновий стан і доходи.

Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 розділу IV Кодексу, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Попередній Наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795, відповідно до якого видавалася аналогічна довідка, втратив чинність.

Внесені зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 15.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.07.2017 за №879/30747 (далі – Наказ №595).

Наказом №595 у новій редакції викладена форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №474/26919.

Зміни, внесені до Декларації, зумовлені набранням чинності Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінена редакція п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині визначення об’єкта оподаткування транспортним податком. Зокрема, до критеріїв визначення вартості транспортного засобу включено тип пального.

Нагадаємо, що згідно з п.п.267.6.4 ПКУ таку Декларацію подають платники транспортного податку – виключно юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування Декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Наказ №595 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 15.08.2017 №64.

Про звітування фізичними особами – «єдинниками» за новою формою декларації

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369).

Наказом №369, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи те, що базовим звітним періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік (п.294.1 ст.294 ПКУ), то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з урахуванням змін, внесених Наказом №369, використовуватиметься платниками єдиного податку:

третьої групи для складання звітності за 9-ть місяців 2017 року, починаючи з 01.10.2017;

► першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.

При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нова форма декларації використовуватиметься з 01.10.2017.

Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації ПН та РК до ПН в ЄРПН?

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з п.120¹.1 ст.120¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної (далі – ПН) та/або розрахунку коригування (далі – РК) до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:

10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі реєстрації ПН та/або РК до ПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п.п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ та п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01.10.2015.

Трансфертне ціноутворення: затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 27.07.2017 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік).

З урахуванням вищезазначеного та з метою забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення Державна фіскальна служба України у листі від 14.08.2017 №21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №480» (далі – лист ДФС №21674) повідомила наступне.

Перелік прийнято на виконання п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п.39.2.1.5 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, або які є резидентами цих держав.

У листі №21674 ДФС звернула увагу на питання щодо:

- визначення звітного періоду;

- підтвердження сплати податку нерезидентом;

- підтвердження резиденства контрагента – нерезидента;

- особливостей застосування Переліку у 2017 році.

Лист №21674 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/72389.html.

Внесено зміни до критеріїв блокування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 12.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.17 №654, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654).

Наказом №654 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).

Наказом №654 у новій редакції викладено критерій, визначений п.п.1) п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), затверджених Наказом №567, а саме:

«обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».

Також внесені зміни до п.2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), затвердженого Наказом №567, відповідно до яких письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Наказ №654 опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 12.08.2017 №150.

Про особливості застосування податкових канікул платниками податку на прибуток підприємств та звітування ними

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Державна фіскальна служба України в листі від 04.09.2017 р. N 23407/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року N 592» надала роз’яснення щодо застосування податкових канікул (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку) та їх звітування.

Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.

При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:

річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати трьох мільйонів гривень;

розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;

відповідати одному із критеріїв:

утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Статтею 44 Податкового кодексу України встановлено заборони застосовування нульової ставки податку на прибуток для окремих платників податку на прибуток.

Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному періоді досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18 відсотків.

Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку відповідно до порядку сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18 відсотків за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.

Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року N 592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України», яка набула чинності 15 серпня 2017 року.

У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 467).

2 жовтня 2017 року – граничний строк подання Звіту про контрольовані операції за 2016 рік

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 16.06.2017 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 28.04.2017 р. №468, яким внесено зміни до форми та порядку складання Звіту про контрольовані операції. Тому Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 року, заповнюється та подається за оновленою формою. Водночас звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом № 468, вважаються дійсними.

Роз’яснення щодо внесених змін до форми та порядку складання Звіту про контрольовані операції надано Державною фіскальною службою України у листі від 10.07.2017 р. №17973/7/99-99-15-02-01-17.

Наказ № 468 видано згідно з пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України з метою приведення у відповідність до норм Закону України від 21 грудня 2016 року N1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання звіту про контрольовані операції.

Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничним строком подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 02.10.2017 р.

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.

1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.

3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.

4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

В.о.начальника Галицької ОДПІ

ГУ ДФС у Львівській області                                                                                            Кобільник А.С.

 


Сторінка 9 з 218

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

Районний часопис

PDF №47 від 16.11.2017р.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

УКРАЇНА

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах