www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
ДПІ у Пустомитівському районі

ДПІ

Друк

Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, дотримуватися якої повинні всі роботодавці на всій території України!

Нещодавно в Галицькій ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області відбулася зустріч із представниками бізнесу на тему: «Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі - 3200 гривень. Кампанія декларування доходів громадян 2017».

Відкриваючи захід, начальник Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області Олена Володимирівна Парубій зазначила, що стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду - заробітну плату, не нижчу ніж визначено законом.

Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, дотримуватися якої повинні всі роботодавці на всій території України: юридичні особи незалежно від форми власності та фізичні особи – підприємці. Підвищення мінімальної заробітної плати стосується всіх без виключення працюючих в Україні громадян. Заробітна плата кваліфікованих працівників встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 2017 року в Україні розмір мінімальної заробітної плати становить 3200 гривень.

А це означає, що розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати, тобто не менше ніж 3200 гривень. Якщо працівнику за повністю відпрацьований місяць нараховано менш ніж 3200 гривень, необхідно проводити доплату до рівня мінімальної зарплати. Доплату слід виплачувати щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

О.Парубій наголосила: «Пам’ятайте, що працівник, який отримує зарплату в «конверті», офіційно вважається непрацюючим»..

Йому не зараховується страховий стаж, а відповідно:

-              він не буде одержувати пенсію за віком;

-              його можуть звільнити в будь-який час,

-              без жодних компенсаційних виплат;

-              у нього немає права на відпустку;

-              права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю;

-              права не працювати у вихідний та святковий день;

-              права на охорону праці; права на соціальне страхування.

Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним.

Поряд з цим Олена Парубій звернула увагу, що з 1 січня 2017 року юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (96 000 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (9 600 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (32 000 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (32 000 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (9600 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення.

У разі, якщо має місце недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу - 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (320 000 гривень).

Крім того, Олена Володиирівна інформувала, що триває кампанія декларування доходів громадян отриманих у 2016 році.

Всю необхідну інформацію щодо порядку заповнення та подання декларації про майновий стан і доходи можна отримати у Центрі обслуговування платників ГУ ДФС у Львівській області за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 35 (зал.№3). Також , матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року, розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Декларування доходів громадян».

В ході заходу присутнім надано друковані пам’ятки про зміни в законодавстві з оплати праці та деклараційної кампанії - 2017.

Наприкінці зустрічі представники бізнесу подякували Олені Володимирівні за надане фахове роз’яснення та зобов’язались дотримуватись вимог законодавства про працю.

Кампанія декларування доходів громадян триває – доходи які підлягають декларуванню!

З метою поліпшення комунікацій з платниками податків в приміщенні Пустомитівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулася зустріч керівництва з представниками бізнесу, громадських об’єднань, підприємцями.

Розпочала зустріч заступник начальника – начальник Пустомитівського відділення Михайлів Любов Броніславівна, яка зазначила, що триває деклараційна кампанія – 2017, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18% і військового збору (далі – ВЗ) за ставкою 1,5%. Декларуванню за цими ставками підлягають наступні доходи:

– доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність;

– іноземні доходи;

– окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування;

– операції з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ;

– доходи від здавання в оренду нерухомого майна, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, крім доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю;

– сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 гривень), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності;

– основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 гривень). При цьому кредитор повідомив платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу;

– доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, що перевищує 2 гектари при умові отримання таких доходів від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи;

– при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (за 2016 рік – 137800 гривень);

– цільова благодійна допомога у вигляді коштів, яка не використана протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту (пожертва коштів чи майна);

– сума отриманої благодійної допомоги платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2016 році – 1378000 гривень);

– отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ;

– доходи від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими не був сплачений податок, у разі, якщо такі доходи підлягають оподаткуванню;

– при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від спадкодавця-нерезидента (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

ПДФО за ставкою 5% і ВЗ за ставкою 1,5%:

– при операціях з продажу (обміну) резидентами об’єктів рухомого майна у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії або дія вчинена безпосередньо в сервісних центрах МВС та при умові, що такі доходи підлягають оподаткуванню;

– при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від осіб, що не є членами сім’ї спадкодавця-резидента першого ступеня споріднення у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії;

– отримання у власність майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

В ході заходу присутнім надано друковані пам’ятки про зміни в законодавстві з оплати праці та деклараційної кампанії - 2017.

Податківці, керівники та бухгалтери підприємств підкреслили важливість проведення подібних заходів. Завдяки таким зустрічам, можна не лише обговорити проблемні питання, а й розібратися в них та знайти алгоритм застосування податкових норм.

Зміна форми та порядок заповнення податкової накладної та податкової звітності з ПДВ під час зустрічі в Галицькій ОДПІ

В Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулася зустріч начальника Галицької ОДПІ Парубій Олени Володимирівни з представниками бізнесу на тему: «Кампанія декларування – 2017. Електронні сервіси ДФС України. Зміна форми та порядок заповнення податкової накладної та податкової звітності з ПДВ».

Олена Володимирівна інформувала, що з 01 березня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ №276), опублікований 28.02.2017 в газеті «Урядовий кур’єр» №39. Відповідно до Наказу №276 викладено в новій редакції:

форму податкової накладної, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Наказ №1307);

форми податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Наказ №21).

Також внесено зміни до порядків заповнення податкової накладної та податкової звітності з ПДВ, затверджених наказами №1307 та №21 відповідно.

Зазначила, що серед основних нововведень:

У формі податкової накладної:

розділ Б доповнено графами 3.2 «Ознака імпортованого товару» та 3.3 «Послуги згідно з ДКПП».

У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Державна фіскальна служба визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України.

У разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару.

Розділ Б доповнено графою 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника».

Графа 11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість – сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16 прим.1.3 статті 16 прим.1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

У другій частині порядкового номеру податкової накладної (після знака дробу) проставляється код, зокрема який передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними в пункті 16 прим.1.3 статті 16 прим.1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

У порядку заповнення податкової накладної: передбачено, що платники ПДВ, включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16 прим. 1.3 статті 16 прим. 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2».

Виключено норму щодо зазначення у зведених податкових накладних індивідуального податкового номера «400000000000».

Одночасно слід зазначити, що пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.

Державна фіскальна службу України з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН (у зв’язку із внесенням вказаних змін), повідомила, що податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції наказу №276) починаючи з 16 березня 2017 року.

До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін наказом №276).

В ході заходу присутнім надано друковані пам’ятки про зміни в законодавстві з оплати праці та деклараційної кампанії - 2017.

На завершення зустрічі Олена Володимирівна подякувала платникам за сумлінну співпрацю, адже виконання обов’язків щодо декларування та своєчасної сплати податків - є запорукою добробуту держави.

Поінформованість - запорука майбутнього!

Днями відбулась зустріч заступника начальника – начальника Сихівського відділення Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області Лазорка Ігоря Романовича з платниками податків, на якій І.Лазорко інформував, що Державна фіскальна служба України з метою однозначного тлумачення норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оподаткування операцій з продажу або обміну фізичними особами двох та більше об’єктів рухомого майна повідомила наступне.

Даний Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений статтею 173 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.173.2 ст.173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, а саме 5% (абзац другий п.173.2 ст.173 ПКУ).

Відповідно до п.173.3 ст.173 ПКУ у разі, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ функції податкового агента.

З урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, податковий агент утримує ПДФО за ставками, визначеними ПКУ.

У разі, якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету ПДФО у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Договір купівлі-продажу (обміну, міни) об’єктів рухомого майна посвідчується нотаріусом за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем ПДФО. Платник податку самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Таким чином, у розумінні встановлених норм ПКУ вбачається, що у разі продажу у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда дохід не оподатковується.

Разом з тим абзацом другим п.173.2 ст.173 ПКУ передбачено, що при реалізації протягом року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Крім того І.Лазоркозазначив, що відповідно до п.16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.

І.Лазорко ноголосив, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.

Отже, оскільки згідно з ПКУ податковий агент утримує ПДФО з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, яка зазначається платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві, продаж у звітному році одного легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не оподатковується, а дохід, отриманий платником податку від продажу наступних об’єктів такого рухомого майна оподатковується ПДФО та військовим збором за встановленими ПКУ ставками.

Наприкінці зустрічі присутні дійшли згоди щодо необхідності та корисності проведення зустрічей представників податкової служби та платників податків.

Порядок переміщення товарів до району або з району проведення АТО

Днями в приміщенні Галицької ОДПІ відбулась зустріч заступника начальника податкової інспекції Дидимуса Романа Петровича з платниками податків. Заступник начальника інспекції поінформував, що 04.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №99 (далі - Постанова №99), якою затверджено Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (далі -– Порядок).

Дана Постанова №99 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 04.03.2017 №43.

Порядок визначає правовий режим переміщення товарів, у тому числі тих, що визнані в установленому порядку гуманітарною допомогою, до району або з району проведення АТО (через лінію зіткнення та/або в її межах) та поширюється на фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які здійснюють такі переміщення (п.1 Порядку).

Суб’єкт господарювання для переміщення товарів повинен бути включений до переліків суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів, відповідно до цього Порядку. Форми таких переліків визначаються рішенням координаційного центру (п.10 Порядку).

Суб’єкт господарювання (власник або уповноважена ним особа), який має намір перемістити товар, повинен звернутися із заявою у письмовій та електронній формі до ДФС (п.11 Порядку).

Р.Дидимус звернув увагу, що Форма заяви про включення до переліків, необхідні документи та електронні поштові адреси ДФС оприлюднюються на її офіційному веб-сайті (п.12 Порядку).

Суб’єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території товари, за винятком (п.20 Порядку):

- харчових продуктів у визначенні Закону України від 23.12.1997 №771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів», які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;

- лікарських засобів у визначенні Закону України від 04.04.1996 №123/96-ВР «Про лікарські засоби» та виробів медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;

- товарів та продукції (у тому числі тих, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об’єктів критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Суб’єктам господарювання дозволяється переміщувати товари виключно залізничним транспортом, крім випадків, передбачених п.31 Порядку (п.21 Порядку).

У виняткових випадках за рішенням координаційного центру та за погодженням з керівником антитерористичної операції з метою оперативного реагування, запобігання та подолання наслідків виникнення особливих соціальних чи економічних обставин, пов’язаних із загрозою життю та здоров’ю людей, порушенням нормальних умов життєдіяльності та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, які унеможливлюють дотримання вимог Порядку, через лінію зіткнення можуть бути переміщені товари без обмежень, визначених у Порядку (п.22 Порядку).

Звернув увагу, що відповідно до п.4 Постанови №99 Порядок набирає чинності через 10 днів з дня опублікування цієї Постанови, крім пунктів 9 і 31 Порядку, які набирають чинності через місяць з дня її опублікування.

Наприкінці зустрічі платники податків подякували Роману Дидимусу за надані змістовні роз’яснення та пообіцяли вчасно та в повному обсязі виконувати усі зобов’язання зі сплати податків.

Податкові новації по орендній платі за земельні ділянки бговорили за «круглим столом» в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ

Під час «круглого столу» з платниками податків району заступник начальника – начальник Пустомитівського відділення Михайлів Любов Броніславівна інформувала, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до статті 288, яка регламентує порядок нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки.

Л.Михайлів зазначила, що відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Законом №1791 до пункту 288.1 статті 288 ПКУ додано норму, відповідно до якої договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»).

Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.06.2015 за №1171/27616 (далі – наказ №783), затверджена форма Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності, згідно з якою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік .

Інформувала, що Законами №1791 та №1797 внесено зміни до пункту 288.5 статті 288 ПКУ, згідно з якими розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;

- не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки;

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;

- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;

- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки.

Л.Михайлів звернула увагу на те, що з 1 січня 2017 року річна сума орендної плати залежить від розміру земельного податку, встановленого рішеннями органів місцевого самоврядування для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території на поточний рік.

У разі, якщо рішенням органу місцевого самоврядування встановлено розмір земельного податку менший, ніж передбачений розмір орендної плати, у такому випадку застосовується розмір (ставка) орендної плати, який зазначений у договорі оренди (з урахуванням коефіцієнта індексації). У разі винесення протилежного рішення органу місцевого самоврядування, розмір (ставка) орендної плати розраховується відповідно до ставки згідно з рішенням органу місцевого самоврядування (з урахуванням коефіцієнта індексації).

Також інформувала, що статтею 33 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (абзац перший статті 34 Закону №161).

Поряд з цим у статті 141 Земельного кодексу України зазначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати тощо.

Присутні мали можливість безпосередньо звернутись до Любов Михайлів та отримати відповіді на запитання, що їх цікавили.

Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість – на зустрічі в  Галицькій ОДПІ

Про це на зустрічі з представниками бізнесу розповіла начальник Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області Олена Парубій. Вона нагадала, що Міністерством фінансів України видано наказ від 21.12.2016 №1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.01.2017 за №42/29910 (далі – Наказ №1125).

Поінформувала, що відповідно до пункту 6 Наказу №1125 він набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Документ опубліковано в Офіційному віснику України від 17.02.2017 №14, тобто з 19.03.2017 зазначений Наказ набирає чинності.

Наказом №1125 скасовуються або спрощуються (удосконалюються) окремі документи, які подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.

Так, змінами до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) із змінами:

1) затверджуються нові документи:

- «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» за формою №34-ОПП;

- «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №17-ОПП;

2) скасовуються такі документи:

- «Довідка про взяття на облік платника податків» за формою №4-ОПП;

- «Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку» за формою №16-ОПП;

3) удосконалюються такі документи:

- «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою №20-ОПП;

- «Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів)» за формою №1-ОПП;

- «Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність)» за формою № 5-ОПП.

При цьому, з дня набрання чинності Наказом №1125 визнаються такими, що втратили чинність, документи, що були видані контролюючими органами до набрання чинності Наказом №1125 та є дійсними на дату набрання чинності Наказом №1125:

- довідки про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП (крім тих, що були видані платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидентів, уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, управителям майна, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, дипломатичним місіям, військовим частинам та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність);

- повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків за формою №16-ОПП.

Також змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами), вдосконалено та спрощено форму «Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість» за формою №1-ПДВ (далі - Заява).

У новій формі Заяви виключено відомості щодо:

- найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;

- місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання);

- контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника (для юридичних осіб);

- кількості працюючих тощо.

О.Парубій звернула увагу, що новою формою Заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації платником ПДВ або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви. Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність управителів майна. Додаток до Заяви до контролюючих органів не подається.

В ході заходу присутнім надано друковані пам’ятки про зміни в законодавстві з оплати праці та деклараційної кампанії - 2017.

Представники бізнесу, які були присутні на зустрічі, висловили вдячність Олені Парубій за надане роз’яснення.

Актуально для платників податку на додану вартість!

З метою поліпшення комунікацій з платниками податків в приміщенні Пустомитівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулася зустріч керівництва з представниками бізнесу. Розпочала зустріч заступник начальника – начальник Пустомитівського відділення Михайлів Любов Броніславівна, яка інформувала, що 01.03.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), тобто з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 28.02.2017 №39).

Л.Михайлів розповіла, що Наказом №276 внесені зміни до:

1) форми податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (зі змінами) (далі – Наказ №1307), яку викладено у новій редакції;

2) форм податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами) (далі – Наказ №21), які викладено у новій редакції;

3) Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому Наказом №1307;

4) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому Наказом № 21.

Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.

У зв’язку із внесенням вказаних змін Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила, що з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН, податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції Наказу №276), починаючи з 16 березня 2017 року.

Л.Михайлів звернула увагу, що до вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін Наказом №276).

Наказ №276 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/71436.html

Пунктом 3 Наказу №276 також визнано такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:

- від 22.09.2014 №958 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за №1228/26005;

- від 14.11.2014 №1128 «Про затвердження порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1454/26231 (зі змінами);

- від 23.01.2015 №13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №103/26548.

Також, Л.Михайлів розповіла про основні нововведення у формі податкової накладної та порядку її заповнення. Наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за №269/30137 (далі – Наказ №276), який набрав чинності з 01.03.2017, зокрема, у новій редакції викладено форму податкової накладної та внесені зміни до Порядку заповнення податкової накладної, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.

Основними змінами, внесеними Наказом №276 є:

1) у формі податкової накладної:

- розділ Б доповнено графами 3.2 «ознака імпортованого товару» та 3.3. «послуги згідно з ДКПП».

У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Державна фіскальна служба України визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

У разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару;

- розділ Б доповнено графою 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника».

Графа11 заповнюється виключно платниками податку на додану вартість – сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону України від 24.06.2004 №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1877).

У другій частині порядкового номеру податкової накладної (після знака дробу) проставляється код, зокрема, який передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними у пункті 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877.

2) у Порядку заповнення податкової накладної:

- передбачено, що платники ПДВ, включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених пунктом 16-1.3 статті 16-1 Закону №1877-IV складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2»;

- виключено норму щодо зазначення у зведених податкових накладних індивідуального податкового номеру «400000000000».

На завершення заходу Любов Михайлів зазначила, що подібні зустрічі є надзвичайно важливими, адже вони дають змогу вирішити нагальні питання шляхом конструктивного діалогу.

Хто у 2017 році буде сплачувати транспортний податок – під час зустрічі в Галицькій ОДПІ

У Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області днями відбулася зустріч платників податків, що сплачують ттранспортний податок, із заступником начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Романом Дидимусом.

Роман Дидимус інформував, що відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, легковий автомобіль буде оподатковуватись транспортним податком, якщо його середньоринкова вартість перевищуватиме 1 мільйон 200 тисяч гривень (мінімальна заробітна плата – 3 200 грн х 375).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ).

Згідно з п.п.267.6.2 1 п.267.6 ст.267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Р.Дидимус звернув увагу, що фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).

Платники податків, які були присутні на зустрічі, подякували Роману Дидимусу за надане фахове роз’яснення.

Про актуальні питання податкового заканадавства під час зустрічі для платників земельного податку 

Заступник начальника – начальник Пустомитівського відділення Михайлів Любов Броніславівна на зустрічі із представниками бізнесу інформувала, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни, запроваджені з 01.01.2017 Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема, до норм статей 286 та 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими регламентується порядок обчислення та строки сплати плати за землю.

Л.Михайлів інформувала, що пунктом 286.5 статті 286 ПКУ уточнено порядок нарахування контролюючими органами податкового зобов’язання з земельного податку (далі – податок) фізичним особам.

Так, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув права власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

● права на користування пільгою із сплати податку;

● розміру ставки податку;

● нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також зазначила, що пунктом 287.2 статті 287 ПКУ визначено, що облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Лист №3012 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/listi-dps/285268.html

Платники мали можливість задати питання, що їх цікавили та вкінці зустрічі подякували Любові Михайлів за вичерпні відповіді.

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток платниками податку, які здійснюють коригування фінансової звітності на індекс інфляції розповіли під час «круглого столу» в Галицькій ОДПІ

На зустрічі з платниками податків, яка нещодавно відбулась в приміщенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Лілія Зубейко розповіла присутнім, що Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням численних запитів платників податків щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток платниками податку, які здійснюють коригування фінансової звітності на індекс інфляції, повідомила наступне.

Л.Зубейко інформувала, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Отже, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

Коригування показників фінансової звітності в умовах інфляції здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» (далі – П(С)БО 22), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2002 №147 та Міжнародного стандарту фінансової звітності 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляційної економіки».

Зокрема, згідно з п.4 П(С)БО 22 показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90% і більше підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Норми П(С)БО 22 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність (п.2 П(С)БО 22).

Л.Зубейко звернула увагу, що згідно з п.3.21 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, у Звіті про фінансові результати інформація за статтею «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті» враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.

Отже, підприємства, які згідно з правилами бухгалтерського обліку здійснюють коригування фінансової звітності на показники інфляції, при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток враховують відкоригований на індекс інфляції фінансовий результат до оподаткування.

Наприкінці зустрічі присутні дійшли згоди щодо необхідності та корисності проведення зустрічей представників податкової служби та платників податків.

Основних видів доходів, при отриманні яких у фізичних осіб виникає обов’язок з подання податкової декларації про майновий стан і доходи – під час зустрічі Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ

Днями у Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області відбулася зустріч представників бізнес-середовища з працівниками фіскальної служби. Заступник начальника – начальник Пустомитівського відділення Михайлів Любов Броніславівна інформувала, що триває деклараційна кампанія – 2017, за якою окремі категорії фізичних осіб:

- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставками 18%, або 5% і військового збору (далі – ВЗ) за ставкою 1,5%;

- мають право подати Декларації для отримання податкової знижки.

Л.Михайлів інформувала, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, які види доходів, отримані протягом звітного року, зобов’язані декларувати фізичні особи. До таких доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, належать, зокрема:

► доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність) (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► іноземні доходи (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► операції з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи від здавання в оренду нерухомого майна, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, крім доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. При цьому кредитор повідомив платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, що перевищує 2 гектари при умові отримання таких доходів від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► цільова благодійна допомога у вигляді коштів, яка не використана протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту (пожертва коштів чи майна) (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► сума отриманої благодійної допомоги платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими не був сплачений податок, у разі, якщо такі доходи підлягають оподаткуванню (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при операціях з продажу (обміну) резидентами об’єктів рухомого майна у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії або дія вчинена безпосередньо в сервісних центрах МВС та при умові, що такі доходи підлягають оподаткуванню (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від осіб, що не є членами сім’ї спадкодавця-резидента першого ступеня споріднення у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від спадкодавця-нерезидента (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► отримання у власність майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%).

Звертаємо увагу на те, що з 2017 року (за наслідками 2016 року) вже немає обов’язку подавати річну Декларацію, якщо протягом року отримувалися доходи від двох і більше податкових агентів.

Довідково: на 01.01.2016 у розрахунку на місяць законом встановлені прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна заробітна плата у розмірі 1378 грн.

В ході заходу присутнім надано друковані пам’ятки про зміни в законодавстві з оплати праці та деклараційної кампанії - 2017.

Учасники зустрічі отримали відповіді на всі свої запитання та подякували податківцям за конструктивний діалог.

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році

З метою роз’яснення норм податкового законодавства в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулась зустріч «за круглим столом» заступника інспекції Романа Дидимуса, начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Лілії Зубейко із суб’єктами господарювання на тему : «Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році. Кампанія декларування 2017. Відповідальність за порушення законодавства про працю».

Начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Лілія Зубейко розповіла, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», а також від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесені зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які набули чинності 01.01.2017.

Так, зокрема, уточнено та доповнено поняття, визначені статтею 14 ПКУ.

Законом №1797 внесено зміни до підпункту 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції підпункти «г» і «ґ» стосовно визначення заборгованості фізичних осіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:

- конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізичних осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (п.п.«г» п.п.14.1.11 ст.14 Кодексу);

- зменшено з 50% до 25% встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п.«ґ» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Крім того Л.Зубейко інформувала, що Законом №1791 підпункт 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

- пов’язаних з таким кредитором;

- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Законом №1797 до пункту 14.1 ст.14 ПКУ внесено зміни, якими уточнено:

- поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.14.1.45 п.14.1 ст.14 ПКУ);

- що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Л.Зубейко звернула увагу, що пункт 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими поняттями:

- державні цінні папери – облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п.14.1.441 п.14.1 ст.14 ПКУ).

- термін «нерезиденти, що мають офшорний статус» (нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента) визначено у п.п.14.1.1221, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ, та відповідно виключено з п.п.141.4.9 п.141.4 ст.141 розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. Отже, цей термін з 01.01.2017 використовується для цілей усього ПКУ, а не тільки для цілей розділу III ПКУ;

- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та складові доходу від операцій з випуску та проведення лотерей визначено у новому п.п.14.1.271, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ.

Також, з пункту 14.1 ст.14 ПКУ виключено поняття «нематеріальні активи», яке у редакції ПКУ до 01.01.2017 визначалось у п.п.14.1.120.

Л.Зубейко інформувала, що бльше роз’яснень про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році надано Державною фіскальною службою України у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71214.html

Також присутніх поінформували про проведення кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2016 році, зазначивши, що подати декларацію про майновий стан і доходи можна скориставшись електронним сервісом «Електронний кабінет платника», який розміщений на веб - порталі ДФС України.

На завершення зустрічі Роман Дидимус подякував усім присутнім за плідну співпрацю, підкресливши, що налагодження партнерських відносин з платниками податків є одним із пріоритетів у роботі податкової інспекції.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – в Сихівському відділенні Галицької ОДПІ  

Нещодавно в Сихівському відділенні Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області відбулася зустріч із суб’єктами господарювання на тему: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Відкриваючи захід, заступник начальника – начальник Сихівського відділення Ігор Лазорко зазначив, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, внесено зміни, зокрема, у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, змінами, внесеними до статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ).

Крім того, Законом №1791 встановлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно із Законом №1791 встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Разом з тим у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону №1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пунктів 4.1 та 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до змін, внесених Законом №1797, доданим до пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підпунктом 38.6 визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Наприкінці зустрічі суб’єкти господарювання подякували Ігорю Лазорку за змістовні роз’яснення та пообіцяли вчасно та в повному обсязі виконувати усі зобов’язання зі сплати податків.

Начальник Галицької ОДПІ

ГУ ДФС у Львівській області                                                                                                                                           Парубій О.В.

 
Більше статтей...


Сторінка 8 з 190

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ МІКРОПРОЕКТІВ ЛОР

Районний часопис

PDF №15 від 14.04.2017р.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

УКРАЇНА

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах