www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
ДПІ у Пустомитівському районі

Затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи та Порядок її оформлення

Друк

Затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи та Порядок її оформлення і видачі

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568 затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Наказ №568). Його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 № 59 і з цієї дати він набрав чинності.

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки та податкової декларації про майновий стан і доходи.

Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 розділу IV Кодексу, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Попередній Наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795, відповідно до якого видавалася аналогічна довідка, втратив чинність.

Виникли запитання щодо податку на нерухоме майно у власника декількох об’єктів в різних населених пунктах. Як діяти?

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податкове повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно не надійшло. Чи буде застосовуватися відповідальність за несплату податку?

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.п.266.3.2. п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ).

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п.54.5 ст.54 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст.126 ПКУ).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.266.10.1 п. 266.10 ст.266 ПКУ).

Отже, фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ.

До уваги платників акцизного податку!

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.

Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232 Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть застосовуватися з 01.08.2017 року.

За матеріалами прес-служби Державної фіскальної служби України.

Про блокування податкових накладних, виписаних на залишки товарів, які невикористані минулого року або на послуги

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – Критерії), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями.

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником податків на постійній основі, такий платник відповідно до п.3 Критеріїв має право надати інформацію за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Як рієлтору інформувати податкову про укладені за його посередництвом договори з надання послуг з оренди нерухомості

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57 опубліковано наказ Мінфіну України від 13.05.2017р. №497 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року №563» (далі – Наказ №497), який з дати опублікування набрав чинності.

Наказом №497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелторів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).

Відтепер суб’єкти господарювання, що провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надсилати інформацію до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Порядок ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу набрав чинності з 22 липня 2017 року

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Наказ Мінфіну України від 30.05.2017р. №540 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу» опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017  №57 та набрав чинності 22.07.2017 р.

Порядок, затверджений зазначеним наказом (далі – Порядок), визначає процедуру внесення інформації до Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов’язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, та механізм ведення такого Реєстру заяв.

Занесення даних до Реєстру заяв забезпечується контролюючим органом, у якому обліковуються грошові зобов’язання чи податковий борг платника податків або до якого подано заяву про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі - заява).

Контролюючі органи забезпечують своєчасне внесення інформації до Реєстру заяв протягом двох робочих днів з дня прийняття або отримання рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу та/або укладення відповідного договору з платником податків. Інформація, що вноситься до Реєстру заяв, відображається датою, зазначеною у відповідному документі.

Реєстр заяв розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України. Реєстр заяв ведеться у відкритому доступі. Інформація у Реєстрі заяв оновлюється щодня в міру надходження. Держателем Реєстру заяв є Державна фіскальна служба України.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій згідно з Порядком з 21 липня 2017 року

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 21 липня 2017 року набрав чинності Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій, затверджений Наказом Мінфіну від 24.05.2017р. №523 (далі – Порядок), опублікованим в бюлетені «Офіційний вісник України» №57 21.07.2017.

Порядок, розроблений відповідно до ст.52 ПКУ, визначає порядок ведення та форму єдиної бази індивідуальних податкових консультацій. Його дія поширюється на індивідуальні податкові консультації (далі - ІПК), надані в письмовій формі.

У Порядку зазначено, що усі індивідуальні податкові консультації підлягають обов’язковій реєстрації в Реєстрі та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС і повинні містити:

  • назву «Податкова консультація»;
  • дату реєстрації;
  • реєстраційний номер у Реєстрі;
  • опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;
  • обґрунтування застосування норм законодавства;
  • висновок з питань практичного використання норм законодавства, зазначених в ІПК.

Реєстр складається із розділів, які дають змогу здійснювати пошук ІПК за реєстраційним номером, датою, стислим змістом питань (ключові слова), номером судової справи (за наявності) та органом, що надав таку консультацію.

ІПК реєструються в Реєстрі, розміщуються відповідальним за його ведення структурним підрозділом ДФС на офіційному веб-сайті ДФС у знеособленому вигляді та не повинні містити:

  • найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків;
  • код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
  • податкову адресу платника податків.

Інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей.

У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені п.53.2 ПКУ, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду.

ДФС повиннна забезпечити вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до відомостей, що містяться в Реєстрі.

До впровадження програмного забезпечення, яке дасть змогу здійснювати перегляд ІПК у форматі PDF, Реєстр буде розміщений на офіційному веб-сайті ДФС і періодично оновлюватиметься.

Закон щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних набрав чинності 26 липня 2017 року

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13 липня 2017 року №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон). Цей Закон опубліковано в газеті «Голос України» 25.07.2017 №135.

Платники податків звільняються від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію:

  • податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, у Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН);
  • акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРАН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Згідно із Законом, штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, передбачені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – Кодекс), не застосовуватимуться до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30.06.2017.

Тимчасово, до 31.12.2017 у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності та обов’язково відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію.

Щодо питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюється п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341 (далі – Постанова), якою Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних викладено в новій редакції, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622 та наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30622.

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР) запроваджено відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Кодекс.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №567.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

За матеріалами прес-служби Державної фіскальної служби України.

Порядок розгляду скарг щодо відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Далі – Порядок). Ця Постанова опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» від 14.07.2017 №129.

Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 ПКУ.

Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів змінено

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 24.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №428 (далі – Постанова №428), якою внесено зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі – Методика), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66. Постанова №428 опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» 24.06.2017 №117.

Згідно з Постановою №428 змінено формулу, за якою розраховується середньоринкова вартість автомобіля, з якої вилучено коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.

Змінами передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

До форми Податкової декларації з рентної плати внесено зміни

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ №545), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №778/30646, який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ №719), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496. Наказ №545 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

Зокрема, Наказом №545 викладено в новій редакції форму Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати), внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 та додаток 21 до Податкової декларації з рентної плати) та Переліку кодів видів радіозв’язку (додаток 15 до Податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.

Одночасно звертаємо увагу, що згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Кому та яку слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2017 року

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що щоквартально декларацію з податку на прибуток підприємств повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2016 рік понад 20 млн. грн.

Подати декларацію за півріччя 2017 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2017 року.

Крім цього, за підсумками першого півріччя 2017 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Також платникам єдиного податку-юридичним особам третьої групи слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів засновникам-юридичним особам та сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2017 року необхідно не пізніше 09 серпня 2017 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 18 серпня 2017 року.

Крім цього, слід зазначити, що 9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за                  №642/30510 (далі – наказ № 467).

Враховуючи, що видання наказу №467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період – півріччя поточного року, Державною фіскальною службою України в листі від 30.06.2017 №16989/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467» рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Щодо змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Державна фіскальна служба України в листі від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» надала роз’яснення щодо внесених змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (далі – Звіт), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521 (далі – наказ № 469) набув чинності 20 червня 2017 року.

Відповідно до статті 46 Кодексу Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) прирівнюється до податкової декларації та складається з урахуванням вимог статей 48, 49 Кодексу.

У вступній частині нової форми Звіту інформація про дату та номер Рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (рядок 7), а також ознака неприбутковості (рядок 8) є обов’язковими реквізитами форми Звіту (пункт 48.4 статті 48 Кодексу). За відсутності такої інформації Звіт втрачає визначений Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пункт 48.2 статті 48 Кодексу).

При цьому у рядках 7 та 8 зазначаються дата та номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру та присвоєння або зміну ознаки неприбутковості.

Рядок 2 «Звітний (податковий) період 20__року» та рядок 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється 20__року» вступної частини нової форми Звіту передбачають лише два звітні (податкові) періоди: рік та місяць.

Скорочення кількості звітних (податкових) періодів пов’язано з тим, що для неприбуткових підприємств, установ та організацій, які відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлено річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу. При цьому професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, Звіт за рік не подають.

Місячний податковий (звітний) період передбачено для неприбуткових підприємств, установ та організацій (у тому числі для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок, утворених у порядку, визначеному законом), які порушили вимоги пункту 133.4 статті 133 Кодексу (підпункт 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).

Такий Звіт складається з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Кодексу неприбутковими підприємствами, установами та організаціями разом зі Звітом обов’язково подається до контролюючих органів річна фінансова звітність, яка є додатком та невід’ємною частиною Звіту.

Оскільки відповідно до положень підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу у разі недотримання неприбутковим підприємством, установою, організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення. Державна фіскальна служба України у згаданому вище листі рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.

1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.

3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.

4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

Затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №584, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №858/30726 (далі – Наказ №584).

Наказом №584 відповідно до статті 91 «Податковий керуючий» глави 9 «Погашення податкового боргу платника податків» розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Положення).

Положення регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (далі – перевірка стану збереження заставного майна).

Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.

Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 1 до Положення).

За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – акт перевірки) (додаток 2 до Положення), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3 до Положення). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід’ємною частиною акта перевірки.

Наказом №584 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №573 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1843/24375.

Наказ №584 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Затверджені нові форми документів, необхідних для продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 01.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №517 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №732/30600 (далі – Наказ №517).

Наказом №517 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджені наступні форми:

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;

- Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нагадуємо, що стаття 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює питання продажу контролюючим органом майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з метою погашення податкового боргу такого платника.

Наказом №517 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №566 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1851/24383.

Наказ №517 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.08.2017 №60.

Затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2017 №529 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.06.2017 за №786/30654) (далі – Наказ №529), яким затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень (далі – Порядок).

Порядок затверджено відповідно до статей 89, 91, 92 та 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Цей Порядок визначає правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку податковий керуючий це – посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Податковий керуючий призначається платнику податків, що має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків (п.1 розділу II Порядку).

Посадова (службова) особа контролюючого органу наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про призначення такої особи податковим керуючим (п.2 розділу II Порядку).

Податковий керуючий зобов’язаний дотримуватись вимог щодо збереження інформації з обмеженим доступом (п.1 розділу VI Порядку).

Наказом №529 затверджено форми:

- Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим (додаток 1 до Порядку);

- Рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (додаток 2 до Порядку), яке направляється податковим керуючим банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Наказом №529 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1837/24369.

Наказ №529 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.

Затверджені Порядок ведення та форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2017 №540, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №782/30650 (далі – Наказ №540).

Наказом №540 відповідно до п.100.10 ст.100 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені:

- Порядок ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі – Порядок);

- форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі – Реєстр заяв).

Цей Порядок визначає процедуру внесення інформації до Реєстру заяв, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов’язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, та механізм ведення такого Реєстру заяв.

Занесення даних до Реєстру заяв забезпечується контролюючим органом, в якому обліковуються грошові зобов’язання чи податковий борг платника податків або до якого подано заяву про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (п.2 Порядку).

Відповідно до п.6 Порядку Реєстр заяв розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

Реєстр заяв ведеться у відкритому доступі.

Інформація у Реєстрі заяв оновлюється щодня в міру надходження.

Держателем Реєстру заяв є Державна фіскальна служба України.

Наказ №540 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57

Внесено зміни до декларування валютних цінностей, доходів та майна

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №524, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №762/30630 (далі – Наказ №524).

Зазначеним Наказом внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» (зареєстровано у Мінюсті України 11.01.1996 за №18/1043) (далі – Наказ №207).

Так, Наказом №524 уточнено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності у Національному банку України (далі – НБУ) (раніше – в регіональних відділеннях НБУ) та у державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності (без змін) (п.2 Наказу №207).

Також виключено пункти 4 та 5 Наказу №207, відповідно до яких:

- про проведення декларування регіональними відділеннями НБУ і ДПІ суб’єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми (додаток) (п.4 Наказу №207);

- довідка про проведення декларування в регіональних відділеннях НБУ та ДПІ є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності (п.5 Наказу №207).

Наказ №524 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

В.о.начальника Галицької ОДПІ

ГУ ДФС у Львівській області                                                                                            Кобільник А.С.

 


Сторінка 6 з 210

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

Районний часопис

PDF №37 від 16.09.2017р.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

УКРАЇНА

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах