www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта

Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області інформує

Друк

Закон України №466: оновлено вимоги щодо підтвердження звітності

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 зміни до ст. 44 ПКУ у частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, уточнено терміни, протягом яких платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1 095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як  1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Крім того, з метою унеможливлення використання несумлінними платниками податків механізму втрати документів (у тому числі повторної) для уникнення перевірок до п. 44.5 ст. 44 ПКУ внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

При цьому у разі надання платником податків вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).

У разі не відновлення платником документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, у разі повторної втрати чи пошкодження документів контролюючий орган має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку повноти нарахування і сплати податків дотримання вимог іншого законодавства, виходячи з наявних на час перевірки документів.

З урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачена можливість контролюючого органу самостійно визначати суму не лише грошових зобов’язань, а також інших зобов’язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 54.3 ст. 54 ПКУ).

З метою приведення у відповідність до інших норм ПКУ, змінені також строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки – з 10 календарних на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).

Закон України № 786: з 01.01.2021 для ФОП – платників єдиного податку запроваджується довільна форма ведення обліку діяльності

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до Закону України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:

► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;

► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат.

Нагадую, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОП необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Також звертаю увагу, що відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

► об’єкт житлової іпотеки придбавається;

► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Закон України № 592: про порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що пунктом 5 розділу I Закону Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – № 592) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.

Відповідно до п. 9 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року:

а) платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11    ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Так, згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Норми набрали чинності 03.06.2020.

Закон України № 786: облік доходів і витрат ФОП і «незалежниками» з 01.01.2021 може вестися у паперовому та/або електронному вигляді

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 14 липня 2020 року 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон №786) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині розширення функціоналу Електронного кабінету і спрощення ведення обліку для фізичних осіб.

Так, у ст. 177 ПКУ:

1) в абзаці першому п.п.177.5.1 п.177.5 слова «зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат» замінено словами та цифрами «обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті»;

2) п. 177.10 викладено у такій редакції: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

ФОП застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того п.178.6 ст.178 ПКУ викладено у такій редакції: фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 786 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Закон України № 466: зміни щодо врегулювання питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 приведено у відповідність норми ПКУ до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:

► виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

► уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Платниками акцизного податку визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання.

Довідково: до операцій, що є об’єктом оподаткування акцизним податком належать і реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.

Водночас, норма п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 п. 212.1 ст. 212, підпункту 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ набрали чинності 23.05.2020.

Закон України № 466: зміни у частині проведення перевірок

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, змінами до ст. 102 ПКУ, які набудуть чинності з 01.01.2021, передбачено, що строки давності для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупиняються на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів тощо. На цей же період продовжуються також терміни зберігання документів (ст. 44 ПКУ).

Слід звернути увагу на зміну умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок (п.81.1 ст.81 ПКУ). Зокрема, передбачено можливість допуску до перевірки за наявності не тільки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а і належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу.

Крім того, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, змінами до ст. 81 ПКУ передбачено невідкладне складання посадовими (службовими) особами контролюючого органу відповідного акту про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Слід звернути увагу на необхідність дотримання цієї норми, оскільки складання такого акту є обов’язковою умовою для зупинення перебігу строків давності (ст. 102 ПКУ).

З метою підвищення якості та ефективності організації перевірок передбачено можливість органів ДПС зупиняти як виїзні, так і невиїзні документальні перевірки платників податків всіх категорій, а не лише великих (п. 82.4 ст. 82 ПКУ).

Пунктом 82.2 ст. 82 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачено, що у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає (надсилає у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ) документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, така перевірка додатково продовжується на строк три робочі дні (раніше таке обмеження було відсутнє).

Законом № 466 також уточнена норма щодо експертних висновків, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, а саме: експертні висновки, надані відповідно до ст. 84 ПКУ та інших законів України  (п.п. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПКУ).

Крім того, встановлено обмеження у строках для надання запиту посадовою (службовою) особою контролюючого органу на отримання копій документів при проведенні перевірок – такий запит повинен бути поданий не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4 ст. 85 ПКУ).

У разі порушення посадовими (службовими особами) контролюючого органу строку, визначеного абзацом другим п. 85.4 ст. 85 ПКУ, за заявою платника податків проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж п’ять робочих днів (п. 82.5 ст. 82 ПКУ).

Закон України № 540: про строки розгляду скарг платників ПДВ у період карантину у разі зупинення реєстрації ПН/РК

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 528.

Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня        2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених ст. 56 ПКУ не призводить до задоволення скарги.

Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Закон України № 786: внесено зміни до ПКУ щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

Окремі норми Закону № 786, якими вносяться зміни до ПКУ щодо роботи Електронного кабінету набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування.

Зміни, зокрема, в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів, порядку постановки на облік нерезидентами – платниками податку на прибуток та спрощення ведення обліку фізичними особами – підприємцями набудуть чинності з 01 січня 2021 року.

Зміни, що набули чинності з 08.08.2020, зокрема, передбачають:

► зміну опису підакцизних товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, пального;

► зміни у процедурі проведення перевірок: виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування; на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

► визначення першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, липень 2020 року,

► зменшення розмірів штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень (було 3 400 гривень);

- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).

Зміни до Закону № 481 передбачають, зокрема, незастосування відповідальності, визначеної окремими нормами ст. 17 Закону №481, починаючи з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. % (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), при здійсненні виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі, зберігання таких товарів.

Закон № 786 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.08.2020 № 138.

Закон України № 466: за порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості ПКУ передбачена відповідальність

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 ПКУ доповнено новою статтею 1191, відповідно до якої

за порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості передбачена відповідальність, а саме:

► порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.1 ст. 1191 ПКУ);

► порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.2 ст. 1191 ПКУ);

► дії, передбачені пунктами 1191.1 і 1191.2 цієї статті, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.3 ст. 1191 ПКУ).

Затверджено Порядок надання ДПС України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 31.07.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2020 за № 661/34944) (далі – Наказ №260), яким затверджено Порядок надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України (далі – Порядок).

Порядок розроблено з метою реалізації механізму надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України, а також автоматизації процесу взаємодії між Інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу (далі – Інформаційно-аналітична платформа) та Державним реєстром відповідно до пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, статті 70 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України, статті 8 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про телекомунікації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Положення про електронну взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606, підпункту 241 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, підпункту 61 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Порядку обробки персональних даних

у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 №210, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за                     №278/26723.

Наказом №260 встановлено, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 29.08.2016 №794 «Про затвердження Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків інформації, необхідної для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.09.2016 за № 1262/29392.

Наказ № 260 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.07.2020 № 59.

Набрав чинності Закон України, яким регулюється діяльність щодо організації та проведення азартних ігор

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 13.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року №768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон №768). Деякі норми Закону №768 почнуть діяти через місяць, а деякі – з 01.01.2021.

Закон № 768 визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні соціальні та організаційні умови функціонування ринку азартних ігор.

Зокрема, Законом № 768 визначено виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні.

Законом № 768 встановлено, що Кабінету Міністрів України після введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу необхідно розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Податкового кодексу України у частині зміни ставок податку на дохід від діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Довідково: Державна система онлайн-моніторингу – це спеціалізований програмно-апаратний комплекс, призначений для забезпечення здійснення моніторингу господарської діяльності організаторів азартних ігор, забезпечення відповідності ліцензійним умовам та технічним стандартам; отримання або передачі інформації в режимі реального часу від (до) відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв’язку, збору, обробки, накопичення та реєстрації інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи), здійснені виплати та інші операції, пов’язані з організацією та проведенням азартних ігор, забезпечення захисту інформації від втрати, розкрадання, спотворення, підробки, несанкціонованих дій щодо її знищення, модифікації, копіювання тощо, від несанкціонованого доступу через мережу Інтернет, а також для забезпечення принципу відповідальної гри.

Закон №768 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.08.2020 № 141-142.

Про обмеження у разі здійснення готівкових розрахунків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, встановлене п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Закон України №466: зміни щодо проведення документальних позапланових перевірок

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно проведення документальних перевірок.

Так, з 23.05.2020 відповідно до внесених змін підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема:

► неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п.39.4 ст.39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

► отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Крім того, з 23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону.

З 01.07.2020 також підставою для проведення документальної позапланової перевірки буде отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З 12.08.2020 суб’єктами державної реєстрації забезпечується прийом документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 07.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 06.08.2020 №2659/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 14 липня 2020 року №2409/5» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.08.2020 за №754/35037) (далі – Наказ № 2659/5).

Так, відповідно до Наказу №2659/5З з 12.08.2020 суб’єктами державної реєстрації забезпечується прийом документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в паперовій формі, з видачею опису, складеного без використання засобів Єдиного державного реєстру та без зазначення коду доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації.

Здійснення дій, визначених пунктами 2 – 10 частини другої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», за такими документами здійснюється за допомогою оновленого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у визначений законом строк, перебіг якого розпочинається з 23 год. 59 хв. 16 серпня 2020 року, якщо більш ранній термін не визначено в оголошенні, розміщеному на вебсайті Міністерства юстиції України.

Наказ № 2659/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 07.08.2020 № 61.

З 01.08.2020 код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у фіскальному чеку РРО зазначається обов’язково

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 01 серпня 2020 року набули чинності основні зміни, внесені Законом України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами), зокрема щодо обов’язкового зазначення у фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (далі – з РРО) поряд з найменуванням товарів коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Так, відповідно до п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Звертаю увагу, що відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до підакцизних товарів належать:

► спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

► тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

► пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

► автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

► електрична енергія.

Отже, з 01.08.2020 всі суб’єкти господарювання, які торгують підакцизними товарами, у кожному чеку РРО чи програмного РРО перед назвою товару зобов’язані зазначати відповідний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Порядок укладання договору про визнання електронних документів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).

Основними організаційно-правовими засадами Порядку № 557 визначено:

► електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;

► електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;

► фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).

Платник (автор електронного документа) створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 557).

Підписувач (в особі якого платник приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням КЕП (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557).

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 557 визначено, що підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником.

За наявності кваліфікованої електронної печатки (далі – печатка) на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається КЕП, після нього – печатка.

Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора (абзац перший п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557).

Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається платнику (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 557).

Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9 – 11 розділу II Порядку № 557 (п. 6 розділу ІІІ Порядку № 557).

Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок (п. 7 розділу ІІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку № 557 контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п. 10 розділу ІІІ Порядку № 557).

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 557 визначено, що для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.

Форма Заяви про приєднання до Договору, Повідомлення та Заяви про припинення дії Договору визначені Порядком № 557.

Заява про приєднання до Договору за формою J/F1392001, Повідомлення за формою J/F1391103 та Заява про припинення дії Договору за формою J/F1391401 розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність /Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

Крім того, Заяву про приєднання до Договору та Повідомлення платник може знайти у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.

При цьому при створенні Заяви про приєднання до Договору за формою F/J1392001 або Повідомлення за формою F/J1391103 (далі – Запит) у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому направляється Запит.

Дата формування (відправлення) Запиту заповнюється в автоматичному режимі та відповідає даті фактичного відправлення Запиту.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС України.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку є податковою декларацією

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Нагадую, що податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.

При цьому, зокрема, фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – розрахунок) та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Норми набрали чинності з 23.05.2020.

Закон України №674: деякі особливості у справлянні ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 03.07.2020 набрав чинності Закон України від 04 червня 2020 року №674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон №674).

Звертаю увагу, що з урахуванням Закону №674, складання розрахунку коригування до податкової накладної здійснюється з деякими особливостями.

Так, якщо, починаючи з 03.07.2020, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

Крім того, застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного п. 64 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) також здійснюється з деякими особливостями.

Так, відповідно до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

При цьому відповідно до кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 674, зазначені у пункті 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ транспортні засоби класифікуються, зокрема в таких товарних підкатегоріях згідно з УКТ ЗЕД:

8703 80 10 10;

8703 80 90 10.

Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п. 64 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється, зокрема на операції з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10 і 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Закон України № 674: особливості складання податкової накладної з 03.07.2020

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 03.07.2020 набрав чинності Закон України від 04 червня     2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).

Отже, починаючи з 03.07.2020, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 674;

► у разі здійснення операції а постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 (включно), так і, починаючи з 03.07.2020, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

● в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), придбаного/ввезеного до 02.07.2020 (включно);

● в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020.

Затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ДПС України наказом від 31.07.2020 № 385 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО). При цьому наказ ДФС України від 15.05.2019 № 392 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» втратив чинність.

Оновлений Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена. Кількість дозволених до первинної реєстрації РРО складає 347 моделей (раніше було 179 моделей, тобто кількість РРО збільшилася на 168 моделей).

Кількість моделей РРО у значній мірі зросла за рахунок портативних електронних контрольно-касових апаратів та електронних контрольно-касових реєстраторів.

Також, у зв’язку з початком роботи програмних РРО з 01 серпня, у розділі «РРО, дозволені до первинної реєстрації» додано підрозділ «Новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій», таких моделей програмних РРО у Реєстрі РРО 7.

Окремо наводиться перелік РРО, виключених з Реєстру РРО в 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. У списку таких РРО 7 (як і в попередньому переліку).

З новим Реєстром РРО можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74687.html

Банківський сервіс з приймання безконтактних платежів на смартфон інтегрується з сервісом ДПС

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у рамках Меморандуму про співпрацю, укладеного між Державною податковою службою України і компанією Visa, та за підтримки Ощадбанку, здійснюється інтеграція сервісу ОщадPAY з безкоштовним програмним рішенням «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та з АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Єдине вікно подання електронної звітності).

Мобільний додаток ОщадPAY можна буде використовувати під час проведення розрахункової операції з використанням смартфону, на який встановлено ПРРО. Для цього смартфон має підтримувати операційну систему Android. Додаток дає можливість здійснювати розрахунок за отримані товари (послуги) за допомогою безконтактних платежів.

«ДПС продовжує інтеграцію програмного рішення ПРРО з банківськими сервісами. Мобільний додаток «ОщадPAY», що інтегрується з ПРРО,– це ще один крок у розвиток безготівкової економіки. Підприємці зможуть встановити додаток на свій смартфон та проводити безконтактні платежі. Це зручний вид розрахунків, який на сьогодні стає все більш популярним серед  споживачів. Більше того, така система розрахунків не потребуватиме зайвих витрат від платника», – повідомила заступник Голови Державної податкової служби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.

Про переваги безконтактних платежів та зручність сервісу ОщадPAY розповіли і представники Ощадбанку та компанії Visa.

«ОщадPAY на базі технології VisaTaptoPhone перетворює смартфон на POS-термінал. Зручніше не буває. Не потрібно сплачувати за оренду терміналу та встановлювати додаткове обладнання. Це практичне та дієве рішення, особливо для малого бізнесу. Його можна використовувати на ярмарках, виставках, фестивалях, у доставці замовлень кур’єрськими службами або в таксі», – розповів Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку.

У свою чергу старший Віце-президент Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Віра Платонова назвала новий сервіс інноваційним проектом, який робить процес оплати з видачею електронного чеку легким та безкоштовним для всіх учасників.

«Ми представляємо рішення, переваги якого дозволять торговцям не інвестувати кошти у придбання додаткового обладнання і водночас створити у покупців позитивний досвід зручної сплати. Оплати за допомогою VisaTaptoPhone – це швидко, безпечно і вигідно. Маємо надію, що новий сервіс отримає чимало прихильників і багато в чому працюватиме на збільшення кількості безконтактних платежів в цілому», – прокоментувала Віра Платонова.

На початку року Державна податкова служба України і компанія Visa підписали Меморандум про співпрацю з метою покращення розвитку безготівкової економіки в Україні, а також підтримки розробки та спільної реалізації проектів для просування цифрового бізнесу та електронної комерції.

Запуск нового для України сервісу ОщадPAY в масову експлуатацію став можливим після успішного пілотного проекту Visa та Ощадбанку, який розпочався минулого року вперше в країнах Близького Сходу, Африки, Центральної та Східної Європи включно з Україною.

Інтегрований у смартфон торговця ОщадPAY забезпечує приймання безконтактних платежів картками та іншими NFC-пристроями – смартфонами, смарт-годинниками, NFC-каблучками та ін.

Отримати більше інформації та зареєструватись в ОщадPAY можна за посиланням: https://www.oschadbank.ua/ua/oschadpay

Закон України №466 вніс зміни, які вплинули на подання звітності постійними представництвами нерезидента

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон України № 466), з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ з 23.05.2020 передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

Отже, рекомендовано постійним представництвам нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 зі змінами та доповненнями, та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544.

Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.

Порушили правила застосування РРО – з 01.08.2020 нові штрафні санкції

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що законами України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) (далі – Закон №128) та №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Зокрема, Законом №128 за незастосування РРО або програмних РРО, застосування РРО/програмних РРО з порушенням встановлених законодавством вимог, передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Звертаю увагу, що терміни введення нових розмірів штрафів, які планувались з 19.04.2020, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) було перенесено.

Так, тимчасово, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовується з 01.08.2020.

З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Начальник Галицького управління

ГУ ДФС у Львівській області                                                       Андрій КОБІЛЬНИК

 

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

Часопис Пустомитівського району

PDF №30 від 01.08.2020р.

Центр пробації

Я маю прааво!

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

 

УКРАЇНА

ФРН

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах