www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта

«Я маю право!»

Друк

Електронний кабінет пропонує сервіси платникам як допомогу при реєстрації податкових накладних

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що ДФС України розширює можливості Електронного кабінету платника. Платники податку на додану вартість мають змогу скористатися новими сервісами в Електронному кабінеті під час реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК).

Так, в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скористатися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК кількісних і вартісних показників.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК.

Можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді.

Крім того, платники мають змогу скористатися Реєстром ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

Всі ці сервіси є допомогою для бізнесу під час процесу реєстрації ПН/РК, які скорочують час на пошук необхідної інформації та допомагають уникнути помилок при складанні РК.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до контакт-центру ДФС України за телефоном: 0-800-501-007.

Інформація розміщена за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/341138.html

Батьки мають право отримати ідентифікаційний номер для неповнолітньої дитини

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що отримання карток платника податків (ідентифікаційного номеру) та внесення до паспорта громадян України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків – одна з найпопулярніших адмінпослуг, що надаються в податковій інспекції.

Часто громадяни звертаються до Центру обслуговування платників з проханням роз’яснити порядок отримання карток платника податків для неповнолітньої дитини. Як роз’яснив начальник Галицької ОДПІ Андрій Кобільник, фізична особа незалежно від віку має право особисто або через уповноважену особу подати відповідному фіскальному органу за місцем проживання заповнену Облікову картку за формою №1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі. При цьому необхідно пред’явити документ, який посвідчує особу.

Облікові картки фізичних осіб віком до 16 років або неповнолітніх осіб, які ще не мають паспорт, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення до ОДПІ за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України: де і як отримати

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що довідка-підтвердження статусу податкового резидента України (далі –Довідка) видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною (Урядом України) та відповідною країною.

Відповідно до пп.14.1.213 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резиденти – це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Довідку видають органи фіскальної служби за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Отже, будь-який платник – юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа має право отримати Довідку в органах фіскальної служби за місцезнаходженням/місцем проживання (у тому числі за власним бажанням) протягом 10-ти робочих днів з моменту подання відповідного письмового звернення такої особи за умови, що така особа є резидентом України у розумінні пп.14.1.213 п. 14.1 ст.14 ПКУ, отримує доходи за межами України та підпадає під дію міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Право фізичних осіб на пільгу щодо сплати земельного податку

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

Так, звільняються від сплати податку:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для вищезазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Платники мають право подати заперечення до акту перевірки

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 ПКУ.

Чи оподатковується сума коштів сплачена на навчання податком на доходи з фізичних осіб та військовим збором?

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно пп.165.1.21 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

У 2018 році від оподаткування податком на доходи фізичних осіб звільняється сума, що становить 11 169,00 грн. за повний або неповний місяць навчання. Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

У податковому розрахунку №1ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу «145»).

Хто має право на зменшення податку на прибуток за рахунок суми сплаченого акцизного податку?

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД. Разом з тим, не врахована в зменшення податку на прибуток сума акцизного податку на майбутні періоди не переноситься.

При цьому, згідно з п.231.1 ст.231 ПКУ платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, зменшити податок на прибуток підприємств на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн, мають можливість лише платники акцизного податку з реалізації пального, які зобов’язані складати та реєструвати акцизні накладні.

Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу?

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ.

Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( у 2018 році – 2470 грн.).

ФОП – «єдинник» хворів під час відпустки: чи має така особа право на відкликання заяви про відпустку?

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Відповідно пп.298.3.2 п.298.3 ст.298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

Щоб уникнути порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.

Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку, яка не використовує працю найманих осіб, має право відкликати заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку та скористатися правом на звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Вартість пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля ФОП-«загальносистемник» має право включити до складу витрат

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), зокрема, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Отже, якщо ФОП, що застосовує загальну систему оподаткування, використовує у своїй підприємницькій діяльності вантажний автомобіль, то він має право включити до складу витрат вартість придбаних пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля.

Проте, звертаю увагу, що списання палива і мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних пробігу автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 №43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» зі змінами та доповненнями.

Адвокатське бюро має право обрати спрощену систему оподаткування

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Так, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Згідно з пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Нормами п.291.5 ст.291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро норми п.291.5 ст.291 ПКУ не поширюються.

Отже, адвокатське бюро як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим глави 1 розділу ХІV ПКУ.

Чи підлягають поверненню надміру сплачені податки і збори спадкоємцю у разі смерті ФОП?

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст.43 ПКУ та ст.301 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі смерті наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у  разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПКУ).

Перехід прав та обов’язків від особи, яка вважається померлою, до інших осіб ст.1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі – ЦКУ) розглядається як «спадкування». Об’єктом спадщини є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Тобто, у разі смерті фізичної особи – підприємця спадкоємець, з урахуванням норм ст.43 ПКУ, має право звернутись до контролюючого органу із заявою щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання протягом 1095 днів з дня виникнення такої надміру сплаченої суми за умови надання відповідних документів, підтверджуючих перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла).

Платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну відпустку

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця.

Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі.

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.

Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.

Платник податку має право включити до податкової знижки суму страхових платежів

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що підпунктом 14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п.14.1.263 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

При цьому, договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором (п.п.14.1.52 п.14.1. ст.14 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Водночас, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п.166.2.2 п.166.2 ст. 166 ПКУ).

Разом з тим, п.166.4 ст.166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ.

Отже, платник податку може включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного (податкового) 2017 року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного (податкового) року витрати на сплату страхових платежів за договорами довгострокового страхування як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку у 2017 році –2240 грн. (у розрахунку на місяць) ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї у 2017 роц і– 2240грн. х 50 відс. = 1120 грн. (у розрахунку на місяць).

Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за договорами дострокового страхування протягом звітного податкового року, то при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць страхування протягом якого діяв договір страхування з урахуванням встановлених обмежень.

Громадяни можуть ввозити на митну територію України транспортні засоби особистого користування

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п. 3 частини десятої ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років, зокрема:

транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні;

товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного повнолітнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД.

Особливості використання сертифікатів відкритих ключів, отриманих в АЦСК ІДД

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що пунктом 3 Правил посиленої сертифікації, затверджених наказом Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (далі – ДСТСЗІ СБУ) від 13.01.2005 №3 (у редакції наказу ДСТСЗІ СБУ від 10.05.2006 №50) визначено, що порядок та процедури обслуговування сертифікатів підписувачів, перелік сфер, у яких дозволяється використання сертифікатів та обмеження щодо їх використання встановлюється Регламентом роботи акредитованого центру сертифікації ключів.

Так відповідно до пункту 3.1 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД), АЦСК ІДД здійснює обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів, сформованих для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій всіх форм власності, фізичних осіб, незалежно від сфери їх використання.

Сферою використання посилених сертифікатів АЦСК ІДД є організація електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, в тому числі подання електронної звітності, здійснення електронного листування, укладення договорів в електронній формі тощо.

Отже, платники податків мають право використовувати посилені сертифікати відкритих ключів отримані в АЦСК ІДД для укладення договорів в електронній формі з іншими суб’єктами господарювання.

Голова комісії з реорганізації Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області                                                                  А.С.Кобільник

 

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

Участь району у ПРОЕКТАХ

Районний часопис

PDF №38 від 22.09.2018р.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

 

УКРАЇНА

ФРН

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах