www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта

Навчання новацій податкового законодавства!

Друк

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги - навчання новацій податкового законодавства!

Філії мають право на складання податкових накладних, якщо своєчасно до контролюючого органу подано повідомлення про делегування філіям такого права

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі – Порядок №1307) у разі якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право на складання податкових накладних (далі – ПН).

Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права на складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21)), подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів) (п.9 розділу ІІІ Порядку №21).

Отже, якщо у платника ПДВ є філії, яким делеговано право щодо складання податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), то разом з декларацією за січень/I квартал потрібно подати повідомлення про делегування цим філіям права на складання ПН та РК. При цьому подання зазначеного повідомлення окремо від податкової декларації за перший звітний (податковий) період року Порядком №21 не передбачено.

Законодавством не передбачено пільг та винятків для неприбуткових організацій щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати ЄСВ

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – ЄСВ) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (абзац другий п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464)).

Пунктом першим частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.

Обов’язки платників ЄСВ щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначено п.1 частини другої ст.6 Закону №2464.

ЄСВ нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачено такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частина п’ята ст 7 Закону №2464).

Платники ЄСВ зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма ст.9 Закону №2464).

Відповідно до частини 12 ст.9 Закону №2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Отже, Закон №2464 не містить пільг та винятків для неприбуткових організацій щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати ЄСВ.

Дохід, отриманий від продажу одного автомобіля протягом звітного року, не оподатковується

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст.173 ПКУ, відповідно до п.173.1 якої дохід платника ПДФО від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.2 ст.167 ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п.173.1 ст.173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Водночас, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п.173.2 ст.173 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п.173.2 ст.173 ПКУ не оподатковується. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

До уваги страхувальників – підприємців!

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435) роботодавці зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку №435 (п.1 розділ ІІІ Порядку №435).

Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт складений з порушенням вимог Порядку №435, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п.6 розділу ІІ Порядку №435, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався (п.8 розділу ІІ Порядку №435).

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку №435 (п.10 розділу ІV Порядку №435).

ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.11 розділу ІV Порядку №435).

ФОП, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5 до Порядку №435 (п.18 ІV Порядку №435).

Помилки, які здійснюють ФОП при заповненні Звіту: подані Звіти не відповідають обраній системі оподаткування, чим порушуються норми Порядку №435, а також невірно зазначається період, за який нараховано ЄСВ.

Порядком №435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, також Порядком №435 не передбачено самостійне виправлення зазначеного вище типу помилок.

Пунктом 16 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що відповідальність за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Слід зауважити, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08.07.201 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, платники ЄСВ несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст.25 цього Закону та ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З 01.01.2018 платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що ДФС України листом від 26.03.2018 №8773/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання роз’яснення» (далі – лист ДФС №8773) щодо нарахування та сплати платниками єдиного податку авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів повідомила наступне.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п.297.4 ст.297 ПКУ дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Відповідно до п.п.57.11.1 п.57.11 ст.57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ.

Згідно з п.п.57.11.2 п.57.11 ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам будо прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

Лист ДФС №8773 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72871.html

Фізична особа – підприємець отримує пенсію за віком, призначену законодавством іноземної держави: що з ЄСВ?

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.4 частини першої ст.4 та п.1 частини другої ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які повинні своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону №2464 підприємці звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державнго соціального страхування.

Право на пенсію мають як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (ст.8 Закону №1058).

Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП отримує пенсію за віком, яка визначена іноземним пенсійним законодавством, а не відповідно до Закону №1058, то така фізична особа не звільняється від обов’язку нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

Звітність платника транспортного податку, якщо протягом року здійснилась перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПКУ).

Враховуючи норми п.50.1 ст.50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою декларація з транспортного податку подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання такої декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».

Такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПКУ.

Декларація з транспортного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595).

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон          №2464) для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону №2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону №2464).

Пунктом 164.1 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п.177.2 ст.177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що підпунктом 14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст.166 ПКУ.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п.14.1.263 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ). Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

При цьому п.166.4 ст.166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ.

Отже, з метою використання права на податкову знижку за витратами понесеними у звітному році на користь закладу освіти платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п.166.4 ст.166 ПКУ лише суми коштів, сплата яких здійснена безпосередньо платником податку, який звертається за податковою знижкою та фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо).

При цьому за результатами звітного року будуть враховуватися фактично понесені витрати протягом звітного (податкового) року платника податку, який сплачує за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того отримував, чи ні такий член сім’ї доходи у вигляді заробітної плати.

Чи звільняються від сплати єдиного внеску підприємці, які отримують пенсію за вислугу років?

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що пунктом 4 частини першої ст.4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

З 01.01.2018 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини четвертої ст.4 Закону №2464, відповідно до яких звільняються від сплати за себе ЄВ особи, зазначені, зокрема у п.4 частини першої ст.4 Закону №2464, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Абзацом першим ст.1 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за Законом № 2262 при наявності встановленої Законом №2262 вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262, та які не досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058, не є пенсіонерами за віком у розумінні Закону № 2464 та зобов’язані нараховувати та сплачувати ЄВ на загальних підставах.

Фізичні особи – підприємці, які отримують пенсію за вислугу років, та досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, з 01.01.2018 звільняються від сплати ЄВ за себе.

На сьогодні обмін даними між Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 №494, постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 вересня 2013 року № 16-1, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.10.2013 за № 1733/24265 (далі –Порядок).

Відповідно до норм Порядку, ПФУ надає ДФС України інформацію щодо фізичних осіб (платників ЄВ) про те, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Право щодо визначення фізичних осіб – підприємців, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону №2464, та які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону № 1058, належить виключно ПФУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

За несвоєчасну сплату єдиного внеску фізичними особами – підприємцями застосовується відповідальність

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону №2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону №2464).

За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом №2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону №2464).

Згідно з ст.165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі:

що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому нормами ст.165 прим.1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату податків та зборів до бюджету

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що при сплаті податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:

поле №5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле №5 не заповнюється;

поле №6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;

поле №7 – друкується розділовий знак «;».

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку).

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).

У разі наявності у платника податків, зокрема податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140 (п.8 Порядку).

В залежності від виду сплати в полі №2 «Призначення платежу» розрахункових документів вказується відповідний код сплати згідно із додатком до Порядку.

Згідно з додатком 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Факт нестачі чи надлишку готівки в касі відображають в акті

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до вимог розділу ІV «Порядок ведення касової книги та обов’язки касира» Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), керівники підприємства зобов’язані забезпечити облаштування каси та зберігання готівки у ній.

Згідно з п.46 розділу ІV Положення №148 установи/підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію каси. Матеріально відповідальні особи до початку проведення інвентаризації дають розписку, форма якої визначена в додатку 7 до Положення №148.

Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всієї готівки, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії установи/підприємства, другий залишається в матеріально відповідальної особи.

Акт складається в трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії) у разі зміни матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризація кас проводиться в/на кожній/кожному установі/підприємстві в строки, установлені керівником, з перерахуванням усієї готівки та перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки в касі. При застосуванні підприємством у розрахунках реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною у звіті РРО (у розрахункових книжках та книзі обліку розрахункових операцій). При виявленні під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. Сума нестачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідної/відповідного установи/підприємства.

Хто може отримувати заробітну плату в іноземній валюті

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави для здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно із постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, виплати матеріальної допомоги, премій та призів є поточними неторговельними операціями в іноземній валюті.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються, зокрема, оплата праці працівникам-нерезидентам, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, а саме виплата готівкою або перерахування на рахунки цих осіб, відкриті в уповноважених банках України.

З урахуванням викладеного, оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, може здійснюватись в іноземній валюті, при цьому зазначені операції не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Звіт про пільги - заповнюємо правильно та подаємо своєчасно

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно із пп.16.1.6 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Облік зазначених коштів ведеться відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233. Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. Тобто, Звіт суб’єктом господарювання складається наростаючим підсумком з початку року.

Відповідно до п.4 Порядку №1233 у Звіті зазначається:

- у графах ”Код податку, збору” та ”Найменування податку, збору” - код та найменування податку та збору відповідно до бюджетної класифікації;

- у графах ”Код пільги згідно з довідником пільг” та ”Найменування податкової пільги” - код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою;

- у підграфі ”усього” графи ”Сума податкових пільг” - обсяг пільг за платежами, що здійснені до зведеного бюджету;

- у підграфі ”в тому числі з державного бюджету” графи ”Сума податкових пільг” - обсяг пільг за платежами, що здійснені до державного бюджету;

- у підграфах ”дата початку” та ”дата закінчення” графи ”Строк користування податковими пільгами у звітному періоді” - число, місяць, рік. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;

- у підграфах ”усього” та ”у тому числі з державного бюджету” графи ”Сума податкових пільг, що використана за цільовим призначенням” - обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Нормами ПКУ, п.120.1 ст.120 за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Перелік витрат, які мають право врахувати нотаріуси при визначені річного сукупного чистого доходу

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:

оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування, що включає охоронну та пожежну сигналізацію, металеві двері або металеві ролети, металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах, металеві шафи, вогнестійкий сейф, інформаційну вивіску, обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо), підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет, телекомунікаційні послуги, меблі;

програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників

сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;

комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;

сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.

Перелік дозволених витрат наведено в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 №884.

Довідку 20 – ОПП, до органів ДФС, подає орендодавець і орендар

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення за ф. №20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3-8.5 розділу VIII Порядку.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. №20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) - «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. №20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Отже суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення за ф. №20-ОПП у порядку та терміни, визначені пунктами 8.3-8.5 розділу VIII Порядку.

У разі надання в оренду однотипних об’єктів оподаткування за одним місцезнаходженням, при заповненні повідомлення за ф. №20-ОПП слід дотримуватись принципу «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування та відображати інформацію про них як про один об’єкт (наприклад: кімнати або квадратні метри в одній квартирі (офісі) – як квартира (офіс), офіси в сервісному центрі – як «сервісцентр»). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за ф. №20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.

Порядок подання уточненої декларації ФОП на загальній системі оподаткування

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556).

Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб - підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VII «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» Декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

При цьому в рядку 27 Декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ.

Сума пені, нарахована платником податку самостійно, вказується у рядку 28 Декларації відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Обсяг доходу перевищив 1 млн. грн. - придбайте касовий апарат

Під час тренінгу - навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.296.10 Податкового кодексу України, у разі перевищення платниками єдиного податку – фізичними особами, в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п.296.10 ПКУ не поширено на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231., які застосовують РРО не залежно від обсягу отриманого доходу.

Для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій),  матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ПКУ (п.292.1 ПКУ). У п.292.3 ПКУ встановлено, та вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів із поточного рахунка на поточний рахунок ФОПа або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок ФОПа потреби у використанні РРО не виникає.

Начальник Галицької ОДПІ

ГУ ДФС у Львівській області                                                                      А.С.Кобільник

 

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

Участь району у ПРОЕКТАХ

Районний часопис

PDF №20 від 20.05.2018р.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

УКРАЇНА

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах