www.pustomyty-rada.gov.ua

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
ДПІ у Пустомитівському районі

Платник єдиного податку другої групи надає послуги. Що необхідно знати про обмеження?

Друк

«Я маю право!»

Платник єдиного податку другої групи надає послуги. Що необхідно знати про обмеження?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), другу групу єдиного податку мають право обирати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн. гривень.

Отже, підприємці - платники єдиного податку 2-ї групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку або населенню.

Тобто, якщо платник єдиного податку 2-ї групи у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, то такий підприємець не може перебувати на 2-й групі єдиного податку.

У разі недотримання зазначеного обмеження, необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.

Крім того, відповідно до п.293.4 ст.293 ПКУ до доходу, отриманого платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Чи застосовується ПДВ до субсидій та дотацій?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» оплата житлово-комунальних послуг населенням здійснюється як у повному розмірі затвердженого тарифу з урахуванням ПДВ, так і у зменшеному на розмір субсидії (надається малозабезпеченим верствам населення) та дотації (надається окремим пільговим категоріям населення, наприклад, ветеранам війни, військовослужбовцям та ін.). Такі субсидії та дотації оплачуються не безпосередньо населенням, а відшкодовуються виробникам житлово-комунальних послуг з відповідних місцевих бюджетів. У разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, виробник житлово-комунальних послуг має право на відшкодування втрат. Таке відшкодування надається з відповідного місцевого бюджету.

Таким чином, виробник житлово-комунальних послуг отримує у якості компенсації наданих ним послуг:

- тариф, який сплачується населенням у повному обсязі;

- частину тарифу, яка сплачується пільговими категоріями населення;

- частину тарифу, яка оплачується з відповідних місцевих бюджетів у розмірі субсидій та дотацій, наданих пільговим категоріям населення;

- різницю між затвердженими тарифами та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (виробнича дотація на покриття збитків від постачання послуг за тарифом);

- тариф, який сплачується іншими категоріями покупців (бюджетні організації, комерційні структури та ін.)

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, згідно з пп.197.1.28 п. 197.1 ст.197 ПКУ операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування ПДВ.

При наданні житлово-комунальних послуг вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (у зв'язку з наданням населенню пільг та субсидій) у межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, при наданні житлово-комунальних послуг об'єктом оподаткування ПДВ є операція з постачання таких послуг платником, а не кошти, які отримуються постачальником у рахунок оплати вартості поставлених послуг. При цьому, база оподаткування податком на додану вартість таких операцій визначається відповідно до ст.188 ПКУ, з урахуванням того, що відповідно до пп.197.1.28 п.197.1 ст.197 ПКУ частина вартості житлово-комунальних послуг, яка перевищує тариф, і яка отримується з бюджету у вигляді дотації, звільняється від оподаткування ПДВ.

Податкова знижка, або кому і за що держава повертає гроші

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що громадяни, які не є суб’єктами господарювання і які протягом минулого року отримували заробітну плату з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки (ст.166 Податкового кодексу України).

Держава надає можливість людям, які отримують зарплату і сплачують податок на доходи фізичних осіб та внески на загальнодержавне обов’язкове пенсійне страхування, відшкодовувати частину понесених у звітному податковому році витрат на навчання, іпотеку, страхування, благодійність, переобладнання транспортного засобу, при сплаті видатків на будівництво (придбання) доступного житла за державними програмами або за сплату допоміжних репродуктивних технологій.

Для отримання зазначеної знижки необхідно заповнити та подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, отримані у минулому році. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Право на отримання податкової знижки мають лише члени сім’ї першого ступеня спорідненості: чоловік, дружина, діти, батьки.

Слід враховувати, що загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Існує головна умова для отримання знижки – це офіційне працевлаштування та отримання заробітної плати.

Після подання декларації обраховується та визначається сума для перерахування на банківський рахунок, вказаний громадянином. Для всієї процедури законодавчо передбачено 60 днів.

Звернув увагу на те, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні періоди. А це значить, що для отримання знижки за 2017 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2018 року.

Платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом через «Електронний кабінет»

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до підпунктів 17.1.13 та 17.1.14 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право:

► самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через «Електронний кабінет», якщо інше не встановлено ПКУ;

► реалізовувати через «Електронний кабінет» права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Пунктом 49.3 ст.49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Згідно з п.42¹.5 ст.42¹ ПКУ платник податків стає користувачем «Електронного кабінету» та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в «Електронному кабінеті» електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом «Електронного кабінету».

Забороняється вимагати від платника податків вчинення додаткових дій, не передбачених п. 42¹.5 ст. 42¹ ПКУ, для того щоб отримати право користування «Електронним кабінетом».

Єдиною підставою для відмови у проходженні ідентифікації платника податків в «Електронному кабінеті» є недійсність ЕЦП такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа.

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в «Електронному кабінеті», самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме: в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в «Еелектронному кабінеті» з одночасним обов’язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в «Електронному кабінеті».

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через «Електронний кабінет», крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку, здійснюється через «Електронний кабінет».

Платник податків має право в будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії з контролюючим органом шляхом надіслання відповідного повідомлення через «Електронний кабінет». Починаючи з дня, наступного за днем надіслання такого повідомлення, взаємодія платника податків з контролюючим органом в електронній формі припиняється і здійснюється в загальному порядку, встановленому ПКУ.

Отже, робота в «Електронному кабінеті» здійснюється з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Подання звітності через «Електронний кабінет» здійснюється за бажанням платника податків та не є обов’язковим. Нормами ПКУ передбачено внесення платником податків змін до своїх облікових даних в «Електронному кабінеті» у разі зміни електронної адреси не пізніше наступного робочого дня після таких змін.

«Електронний кабінет» працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування «Електронного кабінету» у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування «Електронного кабінету» проводиться у порядку, що визначається методологом «Електронного кабінету» (п. 42¹.6 ст. 42¹ ПКУ).

Цивільно-правовий договір: оподаткування ПДФО доходу, отриманого нерезидентом

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до пп.164.2.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п.170.10 ст.170 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктами 167.2 – 167.5 ст.167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (п. 164.6 ст.164 ПКУ).

Отже, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків.

При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди.

ДФС інформує про можливість подання звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації в електронному вигляді

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що у Державній фіскальній службі України на виконання вимог Законів України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації» функціонують електронні адреси для подання звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації.

Електронні звернення громадяни можуть надсилати до ДФС на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника.

Запит на отримання публічної інформації, розпорядником якої є ДФС, заявники можуть надсилати на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Довідково: Відомості про електронні адреси Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду та Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду розміщені на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у розділах:

«Контакти» за посиланням http://sfs.gov.ua/others/kontakti/;

«Публічна інформація»-«Відправити запит» за посиланням http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/vyidpraviti-zapit/;

«Діяльність»-«Звернення громадян»-«Реєстрація звернень» за посиланням http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/zvernennya-gromadyan/reestratsiya/.

Фізичні особи - підприємці, які здійснюють кур’єрську діяльність та надають послуги Інтернет – зв’язку, можуть бути платниками єдиного податку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що фізичні особи - підприємці, які здійснюють кур’єрську діяльність та надають послуги Інтернет – зв’язку, можуть бути платниками єдиного податку.

Фізичні особи - підприємці, які надають послуги телебачення, повинні мати відповідні ліцензії і не можуть бути платниками єдиного податку.

Відповідно до пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).

Отже, фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність з надання кур’єрських послуг, можуть бути платниками єдиного податку.

Згідно Закону України від 21.12.1993 року №3759 «Про телебачення і радіомовлення» (далі – Закон №3759) телебачення – виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їх поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження. Відповідно до Закону №3759 мовлення підлягає ліцензуванню.

Таким чином, діяльність у сфері телебачення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення і відповідно не може здійснюватися платниками єдиного податку.

Згідно зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 №1280-IV «Про телекомунікації» (далі – Закон            №1280) Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Відповідно до п.1 ст.42 Закону №1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону №1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.

Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.

Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч.7 ст.42 Закону №1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.

Законодавчі права платників податків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що дотримання прав і свобод громадянина пріоритет буд-якої держави.

У Конституції України розділ ІІ присвячено правам і свободам людини і громадянина. Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України, не є вичерпними (ст.22 Конституції України). Так, ст.17 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями  визначені права платників податків.

Платник податків має право:

- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

- оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;

- на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом;

- реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку;

- подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом).

Платник податку має також інші права, передбачені законом.

Кожен громадянин має право на звернення

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, звернень надісланих з використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення), усних звернень викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку.

Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».

У зверненні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (групою заявників) із зазначенням дати.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання вимог статті 5 Закону №393/96-ВР, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження.

Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації.

Якщо для вирішення порушених громадянами питань слід провести перевірку інформації, викладеної у зверненнях, отримати додаткові матеріали, то строк розгляду звернень громадян за рішенням керівництва органу ДФС на підставі пропозиції головного виконавця може бути, як виняток, продовжено з повідомленням про це осіб, які подали звернення. Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до статті 7 Закону «Про звернення громадян» таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові.

У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Без права на податкову знижку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з частиною другою ст.78 Бюджетного кодексу України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1146), поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані (п.4 Порядку №1146).

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Галицьке управління

ГУ ДФС у Львівській області                                                                  А.Кобільник

 
Більше статтей...


Сторінка 1 з 245

Контакти:

Пустомитівська районна рада,
вул. М.Грушевського, 35, м. Пустомити,
Львівська обл., 81100.
тел. (03230) 4-12-56, 299-92-09,
факс: (03230) 4-27-57,

pustomyty.rada@gmail.com

pustomyty.rada

Участь району у ПРОЕКТАХ

Районний часопис

PDF №45 від 10.11.2018р.

Я маю прааво!

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Співпраця

РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

11

 

УКРАЇНА

ФРН

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Курс валют предоставлен сайтом kurs.com.ua

Погода в Пустомитах